Ми щодня використовуємо комп’ютер для роботи, навчання чи розваг. Запускаємо програми, даємо комп’ютеру завдання і отримуємо певний результат. Але ж як комп’ютер нас розуміє?
Єдиною зрозумілою для комп’ютера мовою є двійковий код, що базується на двійковій системі числення, про яку Енциклопедія Корисного розказувала раніше. Цей код реалізується апаратно: кожну команду виконує певний електронний пристрій.
Логіку роботи програм, написаних на двійковому коді, дуже важко зрозуміти через те, що програма являє собою суцільний набір нулів і одиниць.
Прочитати і розібратися, як працює програма, написана в двійкових кодах, було дуже складно, не кажучи вже про те, щоб знайти і виправити в ній помилку. Тому для спрощення своєї роботи програмісти придумали мнемокоди (від грец. Mnemon – запам’ятати) – літерні позначення машинних двійкових команд, які простіше запам’ятати, аніж послідовності нулів та одиниць.
Для спрощення роботи з осередками пам’яті стали використовувати поняття змінної – буквеного позначення області пам’яті, в якій зберігається деяке значення.
Для перекладу мнемокодів в машинні інструкції та імен змінних в адреси елементів пам’яті використовувалася спеціальна програма – транслятор. Мови мнемокодів отримали назву асемблерів.
Поступово програмісти приходили до висновку, що всі обчислення зводяться до таких елементарних дій, як введення даних, виведення даних, виконання різних операцій над даними, вибір гілки виконання програми на основі прийнятого рішення, повторення групи операцій. З’явилися мови, засновані на цих базових операціях, які стали називати структурними або мовами високого рівня.
На сьогоднішній день існує безліч мов програмування: як досить універсальних, так і дуже специфічних. Багато програмістів намагалися і намагаються придумати свою мову програмування, яка б володіла тими чи іншими перевагами.
Широкого поширення набули об’єктно-орієнтовані мови програмування, на яких легше реалізувати великі і складні проекти. Їх відмінність від мов високого рівня полягає в можливості відсторонення від алгоритму виконання програми. За допомогою таких мов розробник як би оперує віртуальними об’єктами.
З розвитком комп’ютерних технологій професія програміста стала однією з найпрестижніших та найбільш високооплачуваних. А такі люди, як Біл Гейтс чи Стів Джобс, які були одними з перших, хто зробив ставку на програмування, сьогодні є найбагатшими на планеті.