Утім, саме ІТ-ішникам вдалося практично неможливе: за рік вони вийшли з тіні, знайшли в парламенті лобістів, пережили не один натиск перевіряльників та, зрештою, на кінець року таки протягнули через погано працюючий парламент законодавчі поступки від влади на пільгове життя галузі. Так, злагодженість дій на досягнення успішного результату вражає.

Найважливіше досягнення — галузі нарешті почали визначати законодавчі межі діяльності. Однією з перших узаконили індустрію програмного забезпечення. Тобто створили основу, на базі якій можна далі розвиватися. Тож тепер є що регулювати й з кого питати. Проштовхували ці законодавчі основи парламентські лобісти, яких у ІТ-ішників не так багато, але всі дуже впливові. Серед них молодший син глави держави Віктор Янукович. Саме він вніс до парламенту два законопроекти (№8267 і №9744), які регулюють проведення так званого економічного експерименту зі створення сприятливих умови роботи IT-індустрії. Цими документами пропонувалося надати галузі пільгову ставку зі сплати податку на прибуток і прибутковий податок на рівні 5%, а також звільнення від сплати ПДВ. Парламент прийняв обидва документи ще 24 травня, проте 21 червня Президент Віктор Янукович повернув ці проекти на повторний розгляд. У липні депутати схвалили один із законів для IT-галузі (№9744) з президентськими поправками. Зміни до нього стосувалися податку на доходи фізосіб, зайнятих в IT, порядку скасування ПДВ і проведення перевірок, а також правил отримання пільг. У червні глава держави направив свої пропозиції до законопроекту № 8267. Головне його зауваження стосувалося пункту про запровадження на десять років (з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року) пільгової ставки єдиного внеску на соціальне страхування для суб’єктів IT-індустрії. Президент запропонував відмовитися від цього через потенційні збитки Пенсійного фонду та обмеження прав громадян на соціальний захист. Пізніше на основі законопроекту № 8267 було розроблено Закон №5450-VI «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції», який восени й підписав глава держави. Тож програмісти в умовах незговірливого парламенту зуміли провести аж два справді революційних для галузі документи.

Інтереси ІТ-сфери відстоював і колишній віце-прем’єр Сергій Тігіпко. «Потрібне зменшення єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб, щоб ця індустрія, по-перше, частково легалізувалася і, по-друге, отримала ті умови, які мають наші конкуренти в цій галузі», — нещодавно резюмував він про подальший план полегшення життя ІТ-сфери. Нагадаємо, що дружина Сергія Леонідовича — Вікторія Тігіпко — активно інвестує в розвиток цієї сфери та в створення різних ІТ-стартапів.

Знаковою подією для галузі цього року стало започаткування розробки проекту «Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні». Взятися за розробку цього документа особисто розпорядився Президент Віктор Янукович. Стратегія має почати діяти 2013 року.

Попри серйозні успіхи, 2012 рік приніс галузі й багато несподіваних моментів зі знаком «мінус». Зокрема, чимало неприємних ситуацій виникло довкола відкриття та закриття інтернет-ресурсів, наприклад, справа з дотриманням авторського права файлообмінником Ех.uа. Тож галузь відчула на собі тиск податківців і перевіряючих органів. утім, і з цієї ситуації ІТ-ішники змогли вийти з певними позитивом, адже після кількатижневих дискусій обмінник запрацював, а в учасників ринку додалося упевненості, що навіть за відсутності чіткого нормативного регулювання без суду сайти блокувати не будуть.

Наступного року інтернет-спільноті доведеться ще поборотися за спокійне життя. Адже до другого читання готується Законопроект №6523 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав». Документ в поданому до парламенту вигляді викликав багато суперечок. Адже, на думку інтернет-спільноти, містить серйозну загрозу закриття сайтів без суду. Хто вийде переможцем у цій ситуації, час покаже. Але зрозуміло одне: жити без чітких законодавчих орієнтирів галузь, яка на рік виробляє продукції на 15 мільярдів гривень, просто не може. Тим більше, що світовий досвід свідчить: IT-галузь в умовах глобального ринку продукує найбільш перспективний і прибутковий товар. Отже, саме ІТ — це та рушійна сила економічного зростання, яка справді може допомогти вивести Україну в лідери зростання. Розуміють це й в уряді. Саме тому, за словами прем’єр-міністра України Миколи Азарова, потрібно збільшувати кількість студентів ІТ-ішників у вишах із нинішніх п’яти тисяч вп’ятеро. Потужний економічний ефект, каже він, від цього країна отримає через п’ять-десять років: податкові надходження збільшаться у десять разів.

КОМЕНТАРІ

Дмитро КУШНІР, директор компанії «Люксофт-Україна», президент асоціації ІТ:

— Ми працюємо на глобальному ринку і залежимо від того, у якому він стані.

Цей рік був дуже важким. Нині досить несприятлива економічна ситуація в економіці ЄС, тому компаніям, які працюють на європейських ринках, доволі важко працювати в таких умовах.

В Україні цього року дедалі більше помітно брак спеціалістів ІТ-галузі. Якщо галузь щорічно розвиватиметься на 20 — 25%, то в найближчі три роки потрібно буде 10 — 15 тисяч спеціалістів на рік. За нинішніми оцінками, щороку українська вища освіта випускає приблизно 18 тисяч технічних спеціалістів. Інше питання — якість цих спеціалістів. Із досвіду знаю: лише 30 — 40% випускників можуть якісно працювати. Тобто фактично нинішню цифру потрібно збільшити в 1,5 — 2 рази. Нам як ІТ-галузі потрібно налагодити співпрацю з університетами, щоб чітко розуміти, які знання дає університетська освіта, а що треба ще допідготовлювати всередині компаній завдяки корпоративним університетам...

Нас новий закон не надто зачепив. Ми насамперед орієнтувалися на пільги на соціальні податки. Але, наприклад, пільги на ПДВ нам майже непотрібні, бо ми, як і чимало інших українських компаній, більшість продукту продаємо за кордоном.

Я сподіваюся, що 2013 року в закон про пільгове оподаткування ІТ-галузі буде внесено зміни, які складатимуться з тих пунктів поданого нами закону, які не ухвалила Рада.

Маю також надію на те, що наступного року держава допоможе нам і в освітній сфері шляхом певних компенсацій наших внесків у цю галузь.

Влада має розуміти, які галузі для неї є стратегічними. І ми можемо довести, що на сьогодні є однією з найперспективніших галузей економіки. Ми створюємо робочі місця, розвиваємо внутрішній рівень споживання, удосконалюємо освіту. Підтримувати потрібно не окремі «свої» компанії, а всю сферу.

Сергій МОРІН, керівник компанії «Смайл-Україна»:

— 2012 року були дві важливі події для ІТ-індустрії. Негативна — шалене зростання зарплат, спричинене дефіцитом робочої сили. У Києві є непоодинокі випадки, коли компанія переманює працівників, підвищуючи їм зарплату удвічі порівняно з тим, що їм платили на попередній роботі. Це спонукає компанії вкладати більше грошей у зарплатний фонд і зменшує конкурентність підприємства на зовнішніх ринках. Запит на ІТ сьогодні дуже великий, а продавати ці послуги за кордон дуже легко. І якщо говорити про ті гроші, які отримують українські робітники, то за розмірами зарплат ми вже дуже тісно підходимо до європейського рівня. Ми вже перегнали Польщу, а до Іспанії наблизилися впритул.

Із позитивного — мене дуже порадував кінець року, коли українські клієнти почали купувати наші послуги і платити достатньо таки європейський рівень цін. У принципі ми вже п’ять років на українському ринку, і таке відбулося вперше Раніше наші вітчизняні клієнти могли платити в два-три рази менше, тому ми просто не продавали послуги внутрішньому споживачеві. А цього року нас уже почали знаходити. Це все-таки можна пояснити тим, що наразі є дефіцит кадрів. І 90% українського ринку працює на аутсорсинг, на зарубіжжя. Тепер просто нереально знайти недорогого програміста чи дешеву компанію, яка змогла б надати якісну послугу. Тому їм доводиться платити за світовими цінами.

Нового року ринок ІТ зростатиме. І тому, незважаючи на те, що 2013-го на Україну очікує важка економічна ситуація, гадаю, що наша галузь утримається на плаву і навіть наростить м’язи.

Що ж до нового спрощеного законодавства з оподаткування для ІТ-сфери, то нас він поки що мало чим зачепить, бо ми здебільшого працюємо на експорт. Просто будемо мати більше проблем зі збором папірців для пільг з оподаткування.

Дмитро ШОЛОМКО, директор компанії Google в Україні:

— 2012 видався дуже вдалим для компанії Google в Україні: ми запустили велику кількість нових сервісів для українських користувачів Інтернет, серед яких YouTube, Street View (Перегляд вулиць), Навігація, Картограф Google, декілька мобільних сервісів та ін. За кількістю нових сервісів для України цей рік став найуспішнішим. Крім запуску нових послуг ми також дуже активно попрацювали над соціальними та історичними проектами для України, наприклад, проект «ІТ в Україні: історії та особистості», та «Варто знати» (про безпеку в Інтернеті), а також суттєво збільшили кількість партнерів в країні по різних напрямках бізнесу.

Якщо говорити про найбільш значимі події для української ІТ-індустрії в 2012 році, то таких було декілька: це і Євро-2012, завдяки якому коммунікаційна інфраструктура України значно покращилась, і міжнародний форум IDCEE, який зібрав дуже представницьку компанію інженерів та інвесторів. Вважаю, що відкриття нашого сервісу YouTube для партнерів та можливість монетизації власного контенту є також дуже вагомою подією цього року.

Ми досить обережно ставимось до очікувань дій з боку інших компаній та організацій, тож зазвичай розраховуємо лише на власні сили та плануємо свою роботу не оглядаючись на плани інших. Можу пообіцяти, що в 2013 році будемо не менш активно працювати над розвитком Інтернет для українців, і запускати не менш цікаві проекти та рішення, ніж в році, що минає.

Сергій ПЕТРЕНКО, генеральний директор компанії «Яндекс.Україна»:

— Цей рік у Яндекса минув добре: ми розвивали соціальний пошук та інші сервіси, відзняли і випустили панорами українських стадіонів, що приймали матчі Євро-2012, запустили низку нових продуктів (приміром, маршрути громадського транспорту на Яндекс.Картах у 21 місті України, пошук одягу та взуття на Яндекс.Маркеті, Навігатор, Браузер та інші). Загалом же для індустрії цей рік не став а ні вдалим, а ні невдалим — якихось безсумнівно позитивних чи негативних тенденцій не спостерігалося. Сумно, що в Україні вже котрий рік ніяк не вирішиться питання розвитку бездротових технологій передачі даних — в той час, як у сусідніх країнах починають масово користуватися технологіями четвертого покоління, такими як LTE. У нас через питання ліцензування досі не отримали розповсюдження, навіть, мережі 3G. Із подій за цей рік не можу згадати чогось гучного — хіба що вступ у дію змін до закону про захист персональних даних. В майбутньому році очікую подальшого розвитку в Україні бездротових технологій.

Микола РОЄНКО, президент компанії «Міратех»:

— Мені здається, що рік 2012 був успішним як для галузі загалом, так і для компанії «Міратех». Ми відкрили представництво у Швейцарії, узяли багато нових співробітників. Також значно удосконалили процеси обслуговування територіально розподілених структур, за рахунок чого отримали винагороду як найкраща компанія з обслуговування банківських установ у регіонах. Окрім того, цього року ухвалення закону про підтримку IТ-галузі хоч і не дало очікуваних стимулів для розвитку IТ, утім, заклало фундамент для подальшої роботи. А придбання Viewdle компанією Google стало знаковою подією, адже тепер талановиті вітчизняні IТ-підприємці матимуть своєрідний фінансовий орієнтир. Також спішне IPO російської компанії ЕПАМ на NASDAQ стало своєрідним прецедентом, що свідчить про зростання інтересу до IТ-бізнесу з Центрально-Східної Європи. У майбутньому, 2013      року чекаю стабільного зростання галузі, компанії «Міратех» і освоєння нових ринків, як в Україні, так і за кордоном!

Віталій СЕЛИК