Чудовим відволікальним маневром є спільне дозвілля. Якщо батьки постійно в Мережі або в телевізорі, у своїх внутрішніх проблемах і переживаннях про роботу – нічого дивного в пріоритетах дитини не вбачається. Їй, мабуть, також захочеться кудись сховатися. Тому спілкування – хороший спосіб залишити сина чи доньку в реальному світі. Дуже важливо, щоб батьки не тільки повчали дітей, говорили з ними, відкривали різні життєві премудрості, а й гралися з ними і навіть бешкетували.
Іноді дитина так захоплюється грою, що не чує ні звернень, ні прохань, ні вимог. У такому разі фахівці радять батькам говорити інакше – мовою звуків, наприклад, скористатися дудочкою, дзвіночком, зрештою, піднести до вуха телефон із голосно увімкненою мелодією. А ще можна озвучувати прохання через іграшкового героя. Хіба не цікаво? Мама не галасує і не забороняє, а грається. Тож творчий підхід – найкращий помічник батьків!
Ще одним способом у батьківському арсеналі впливу на дитину є домовленість. Варто обговорити з нею, скільки час можна гратися. Після цього поставити таймер чи будильник. І не забути нагадати, що невдовзі час спливе – дитина має бути до цього готовою.