Вислів "серйозні ігри" - може звучати як оксюморон, однак насправді сучасні відео- та комп'ютерні ігри все частіше використовують у класній кімнаті. Ідея полягає у тому, щоб зробити навчання інтерактивним та цікавим. Як це працює та що про таке навчання думають студенти, - розповідає euronews. Словосполучення "серйозні ігри" зазвичай асоціюється з навчальними настільними іграми, однак сьогодні все частіше йдеться про комп'ютерні ігри з навчальним потенціалом. Та чи можуть ігри насправді допомогти з освітою? Чи можуть вони насправді конкурувати з розважальними іграми у боротьбі за увагу людей? Про це ми запитали фахівців. У Массачусетському технологічному інституті, одному з найпрестижніших технологічних навчальних закладів світу, день починається з... фішок і гральної колоди карток. В ігровій лабораторії професори та студенти розробляють "серйозні ігри" майбутнього... Чимало країн не лише почали використовувати комп'ютерні ігри у школах, вони також спонукають учнів розробляти власні ігри у дуже ранньому віці. "The Consolarium" - центр розвитку та дизайну освітніх ігор, що функціонує на державні кошти для місцевих шкіл у Шотландії. Ми відвідали одну з них, щоб дізнатися як система працює. Чи можуть діти навчатися під час гри у відеоігри? У Шотландії кажуть, що так. У 2006 році там заснували "The Consolarium", навчальний метод на базі відеоігор. Ми відвідали початкову школу у Кіркалді, на околицях Единбурга. Професор Дженіфер Гарві перша використала відеогру як навчальний метод у початковій школі. З минулого січня шестирічки у школі святої Марії навчаються завдяки комп'ютерній грі. Дженіфер Гарві, викладачка: "Зараз ми чимало працюємо над писемністю та використовуємо пристрої Nintendо, щоб вчитися читати разом. Діти хочуть знайти яйце, піклуватися про нього, поки не вилупиться якась тваринка, яка потім буде зростати. Піклування про неї виховує навички, потрібні у реальному життя, ніби школярі піклуються про справжню тваринку чи малюка. У багатьох зараз з'явилися маленькі братики та сестрички, тож їм знадобляться навички піклування про малих дітей." На початку ідея ""The Consolarium" викликала сумніви у деяких фахівців. Багатьом здавалося, що це лише марнування часу. Однак поступово метод став успішним та популярним у багатьох інших країнах, наприклад, Австралії, Індії, державах Близького Сходу.
|