Усе, що ви хотіли знати про вступ до вузу - 27 Травня 2013

Усе про вступ розписано в документах, наказах, правилах. Але, щоб розібратися в цьому розмаїтті, потрібно, по-перше, розуміти, які саме документи варто вивчити. А по-друге — вміти читати між рядками і бачити непомітні, на перший погляд, нюанси.

Взявши на себе цю нелегку справу, пропонуємо перекладену людською мовою інструкцію для батьків та абітурієнтів, які мріють про вищу освіту.

Коли треба починати готуватися до вступу

Вступить чи не вступить абітурієнт до вищого навчального закладу— прямо залежить від величини його конкурсного бала. Це своєрідна скарбничка, куди входять: середній бал атестата, додаткові бали за перемогу в конкурсах та олімпіадах, за підготовчі курси (для природничо-математичних та інженерно- технічних спеціальностей), бали сертифікатів зовнішнього незалежного тестування (ЗНО) і результати творчих конкурсів — для окремих напрямів. Крім двох останніх компонентів, решта балів набираються в школі. Тому дуже важливо розуміти, які є можливості для отримання максимального результату.

З чого складається середній бал атестата

Це середнє арифметичне річних оцінок та оцінок підсумкової державної атестації. Його вираховують за 12-бальною шкалою, а потім, користуючись спеціальною таблицею, переводять у 200-бальну. Це роблять педагоги школи. Але не буде зайвим, якщо й ви перерахуєте середній бал свого атестата —адже від помилок ніхто не застрахований. Таблицю переведення можна знайти в Додатку № 3 до Умов прийому до вищих навчальних закладів.

Думати про підвищення середнього бала потрібно не у 11-му, а у 10-му класі. Бо саме на цьому етапі до атестату потрапляють перші дві оцінки — з географії та правознавства. Решту здобувають у 11-му класі.

До речі, мало хто знає, що поліпшити свої оцінки з фізкультури (яка також іде в атестат) можна й так — згідно з наказом Міносвіти (№ 834 від 27.08.2010 р.) за рішенням педради під час оцінювання знань учнів дозволяється враховувати результати їхнього навчання в позашкільних закладах. Тому, якщо ви — переможці змагань, краса і гордість спортивної школи, зверніться до адміністрації свого навчального закладу з проханням розглянути на педраді можливість, надану наказом МОН.

Чи допомагає під час вступу медаль

Ще з радянських часів заведено вважати, що своєрідним козирем при вступі може слугувати золота або срібна медаль. Справді, колись так і було. Наявність нагороди дозволяла вступити до вузу на пільгових умовах.

Сьогодні медаль не дає ні додаткових балів, ні якихось привілеїв під час вступу. А ось труднощів, пов'язаних із нею, — хоч греблю гати. Медалісти завжди перебувають під пильною увагою органів управління освітою. "Золоті" медалісти не можуть собі дозволити у 10 та 11 класах жодної "дев'ятки" з жодного предмету. Причому йдеться не лише про річні оцінки і державну підсумкову атестацію (ДПА), а й про оцінки за семестр.

"Срібні" медалісти можуть помилитися двічі — отримати дві "дев'ятки" у семестрі або році протягом двох років.

Парадоксально, але той, у кого немає медалі, може мати вищий середній бал, ніж його товариш-медаліст. Наприклад, в останнього в атестаті самі "десятки". І середній бал — "10". У немедаліста в журналі суцільні "11" і "12", але є одна вісімка. Середнє арифметичне становитиме більше 10.

З огляду на вищевикладене, слід добре зважити, чи варто намагатися будь-якою ціною (у прямому й переносному сенсі) тягнутися до медалі.

Правда, казати, що медаль взагалі не має стосунку до вступу, буде неправильно. Згідно з Умовами прийому, медаль дає право на першочергове зарахування. Це означає, що коли Петро й Василь мають однаковий конкурсний бал, то до зарахування рекомендують насамперед того з них, у кого є медаль.

Але наявність медалі — не єдина підстава для першочергового зарахування. В Умовах прийому є й інші. І вони перелічені у документі строго у порядку надання переваги. Пункт про медалі міститься аж унизу "рейтингу". Тому, якщо в Петра є медаль, а Василь, наприклад, сирота або має інвалідність, то у першу чергу зарахують Василя.

Таким чином, медаль майбутньому абітурієнтові потрібна переважно для того, аби потішити себе та рідних.

Що таке ДПА

Державна підсумкова атестація (ДПА) — це форма контролю держави за тим, чи відповідає освітній рівень випускника навчальним програмам. Не плутайте ДПА і зовнішнє незалежне тестування.

Державну атестацію вважають аналогом випускного іспиту, який у радянські часи складали школярі. Однак відмінності все-таки є.

ДПА у 11 класі складають із трьох предметів:

1) українська мова (переказ),

2) математика або історія для учнів, котрі навчалися у класах універсального профілю, або профільний предмет для тих, хто навчався у класах із профільним навчанням;

3) предмет на вибір.

Слід зазначити, що атестацію проходять не всі. Учні можуть бути звільнені від неї за станом здоров'я. Існує Інструкція про звільнення від підсумкової державної атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів за станом здоров'я з цілим переліком захворювань, котрі є підставою для такого звільнення. Для оформлення звільнення батьки повинні подати до школи відповідну заяву і довідку ВКК.

Однак для того, щоб не складати ДПА, не обов'язково хворіти. Скориставшись правильним підходом, можна отримати найвищий бал (12) з ДПА, при цьому навіть не складаючи її.

Наприклад, атестацію з іноземної мови можуть не складати ті випускники, у котрих є міжнародний сертифікат мовного іспиту (Kleines Deutches Sprachdiplom (KDS) — німецька мова; DELF/DALF — французька мова; IELTS, TOEFL, Cambridge ESOL, Pearson Test of English (PTE) рівня (B-1, B-2), — англійська мова; D.E.L.E. — іспанська мова). Такі випускники автоматично отримують 12 балів з іноземної мови за рік і з ДПА.

Крім того, якщо у 11 класі школяр брав участь у міжнародній олімпіаді, переміг у обласній (для Києва та Севастополя — у міській) і став учасником Всеукраїнської олімпіади з якогось предмета, то з цього предмета він отримує за рік і ДПА (якщо складає з цього предмета атестацію) найвищий бал — "12".

Це означає, що коли учень писав контрольні у школі на "8", у семестрах мав "8", але перемагав на Всеукраїнських олімпіадах (такі парадокси можливі, якщо дитина неуважна на контрольних або у конфлікті з учителем), то у його атестаті з цього предмета стоятиме не "8", а "12".

Таку ж можливість мають переможці обласних (для Києва і Севастополя — міських) етапів та учасники Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії наук (МАН).

Як обрати предмет для ДПА

Обираючи предмет для атестації, краще надати перевагу тому, з якого ви маєте страховку у 12 балів.

Наприклад, випускник захищав на конкурсі МАН роботу з базовим предметом "українська мова" (отже, не складає переказу й має в атестаті дві оцінки "12" з цього предмета — за рік і ДПА), обрав додатково ДПА з англійської мови (завдяки сертифікату також має дві оцінки "12" в атестат). Залишається пройти атестацію тільки з одного предмета — історії або математики.

До речі, згідно з Положенням про державну підсумкову атестацію, випускник може обрати будь-який предмет з інваріантної (обов'язкової для всіх навчальних закладів) частини навчального плану. Навіть фізкультуру.

Як захистити результати ДПА

Якщо випускник не згоден з оцінкою, отриманою на ДПА, він має право подати апеляцію до апеляційної комісії свого навчального закладу. Зробити це можна впродовж трьох днів після оголошення результатів.

Крім того, слід пам'ятати, що апеляція можлива тільки для атестації, яка проводилася у письмовій формі.

Якщо рішення комісії вас не задовольнило, ви можете впродовж трьох днів після оголошення вердикту звернутися до районної (міської) апеляційної комісії. На розгляд матеріалів державної атестації апеляційним комісіям дається не більше трьох робочих днів з моменту подачі заяви на апеляцію.

Що дає додаткові бали

Ми вже засвоїли, що медаль таких балів не дає. А дає їх, наприклад, участь у олімпіадах та конкурсах МАН. Але тут слід мати на увазі кілька важливих нюансів.

Перший. Бали нараховуються лише у тому випадку, коли абітурієнт вступає до вузу на напрям підготовки, де профільним є той предмет, знання якого він блискуче продемонстрував на олімпіаді або конкурсі.

Другий. Враховуються лише олімпіади і конкурси, що відбулися у рік випуску. Тобто все, що було нажито непосильною інтелектуальною працею до 11 класу, не враховується. Це не означає, що після перемоги на міжнародній або всеукраїнській олімпіаді у 10 класі вам зробили лоботомію. Але Міносвіти, мабуть, таку можливість допускає.

Третій. На відміну від ситуації з ДПА, додаткові бали під час вступу дають лише призові (І—ІІІ) місця в олімпіадах міжнародного та всеукраїнського рівнів, всеукраїнських конкурсах МАН. Той, хто посів перше місце, отримає додатково 50 балів, друге — 40 балів, третє — 30 балів.

Четвертий нюанс. Зазначене заохочення стосується тільки тих учасників конкурсу МАН, які мають статус дійсних членів Малої академії наук.

Відразу стати членом МАН не можна. Дійсними членами МАН стають кандидати, котрі мають самостійні наукові праці і навчаються у наукових гуртках та секціях не менше двох років.

Тому починати писати дослідницьку роботу краще у 9 класі. Тоді за рік до випуску учень отримує статус кандидата у дійсні члени МАН, а у 11 класі — статус члена МАН.

П'ятий нюанс. На наукові гуртки звертаємо особливу увагу. Вони корисні тим, що там справді створюються чудові умови для наукової праці: кураторами досліджень залучаються відомі вчені, є змога працювати у хороших наукових лабораторіях.

Але наукові гуртки цінні не лише цим. Інколи їх наукові керівники входять до складу журі конкурсів МАН. У тому числі й всеукраїнських. І, як стверджує народний поголос, тим, хто розумніший за Соломона, перемогти у конкурсі МАН набагато складніше, ніж тим, хто відвідує ці гуртки.

Чи потрібні заняття з репетитором

Навіть коли у вас найкращий вчитель, репетитор усе ж таки потрібен. Бо на уроках часу на підготовку до зовнішнього тестування (та й до ДПА) не так уже й багато. Зазначимо — йдеться не про дресирування на виконання тестових завдань, а про те, щоб систематизувати, розкласти по поличках знання учня з предмета, показавши взаємозв'язок понять, подій, законів.

Репетитора потрібно шукати не в останній рік перед вступом, а набагато раніше. Хоча б у десятому класі. Тому що програми зовнішнього тестування, які ви муситимете пройти з педагогом, передбачають систематизацію величезного пласту матеріалу — за всю основну школу.

Ціни на репетиторів, які готують до ЗНО, різні. Ось приклад по Києву. Від 60—80 грн (учорашні студенти) — і до 200 грн за годину (досвідчені вчителі). Це не беручи до уваги "елітних" репетиторів — авторів збірок, методичок та посібників, викладачів вузів або дорогих престижних ліцеїв.

Чому корисно ходити на підготовчі курси

Звісно ж, тому, що вони готують до вступу. Але репетитор, напевно, все ж таки краще. І не завжди дорожче.

Середні ціни у Києві, наприклад, за навчання на підготовчих курсах можна окреслити так: від 450 грн — за предмет на місяць і до 3500 грн — за курс. У обласних центрах, звісно, інші розцінки: від 150 грн — за предмет на місяць. Але абітурієнтів не лякають витрати. Вони натовпом ідуть на курси. І не тільки по знання. За відвідування курсів нараховують до 20 додаткових балів. Правда, не за всі, а тільки за ті, котрі готують до вступу на природничо-математичні та інженерно-технічні спеціальності. І лише в тому разі, якщо абітурієнт відвідував їх саме у тому вузі, до якого вступатиме, і прослухав не менше 150 годин занять упродовж не менше трьох місяців.

У зв'язку з цим кілька порад.

Найкраще визначитися з курсами наприкінці 10 класу: вибрати вуз, який вас цікавить, прийти до приймальної комісії, дізнатися усе про довузівську підготовку і залишити свої контактні дані адміністратору, котрий є її куратором. Або й одразу написати заяву про зарахування. Таким чином ви будете впевнені, що у вересні для вас точно знайдеться місце на курсах.

Якщо вибрані вами курси не відповідають вимогам, а отже — не дадуть додаткових балів, не поспішайте від них відмовлятися. Оскільки курси платні, розглядайте навчання на них як вступ у розстрочку. Адже ви тепер не чужі в обраному вами вузі. Особливо це важливо для тих спеціальностей, при вступі на які передбачено творчі іспити. Що коли саме той, хто готував вас до них на курсах, буде в комісії? Або братиме участь у розробці завдань?

Крім того, ви довели, що готові платити за своє навчання. А тому в разі чого й від контракту не відмовитеся. Отже, ви цінний кадр для вузу.

Як пройти незалежне тестування без втрат

Останній ривок перед виходом на фінішну пряму — зовнішнє незалежне оцінювання (тестування). Його мета — зовні (тобто за стінами рідної школи) і об'єктивно оцінити рівень знань випускників, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів. Як видно з назви, проводиться ЗНО у формі тестів. Зазвичай абітурієнт має вибрати правильну відповідь із запропонованих варіантів. Але в тестах із мов (української, російської та англійської) є так звана "відкрита" частина, яка потребує формулювання власної відповіді.

Оскільки підготовка до ЗНО на час його складання вже закінчилася, зупинимося на організаційних моментах. У зв'язку з цим кілька порад.

Як відомо, для того, щоб пройти на пункт тестування, абітурієнт має пред'явити документи (оригінали, а не копії): запрошення—пропуск, сертифікат зовнішнього незалежного тестування та паспорт або інший документ, серія й номер якого зазначені в сертифікаті (наприклад, свідоцтво про народження).

Аби не довелося доводити, що ви не порушували правил, не списували самі й не підказували іншим (за що вас можуть позбавити можливості складати ЗНО, отже — вступити до вузу), послухайтеся доброї поради: не проносьте до аудиторії, у якій відбувається тестування, мобільний телефон чи інші засоби зв'язку, накопичення і зчитування інформації. Бо правилами тестування їх наявність (не обов'язково використання) в аудиторії заборонена. І навіть якщо у вас знайдуть вимкнений телефон, довести щось комусь буде важко.

Не спілкуйтеся з іншими абітурієнтами в аудиторії, де відбувається тестування. Це теж заборонено правилами. Якщо вам дуже хочеться познайомитися, привітатися чи навіть просто підбадьорити жестом інших учасників тестування, зробіть це після того, як роботи будуть здані.

Щоразу, проходячи тестування, абітурієнт отримує у свій сертифікат відмітку про те, що він справді його складав. Цей документ потрібно зберігати аж до часу подачі документів, оскільки разом із інформаційною карткою (результати з усіх предметів) його здають до приймальної комісії вузу.

Важливо також знати, що інформаційну картку поштою не надсилають. Абітурієнт роздруковує її самостійно зі своєї інформаційної сторінки після офіційного оголошення результатів.

Якщо ви не згодні з результатами незалежного тестування, то маєте право подати апеляційну заяву. Апеляція буває двох видів: стосовно порушень процедури проведення тестування та стосовно результатів.

Апеляцію стосовно процедури можна подавати тільки до того моменту, як ви залишили пункт тестування. Апеляційна заява стосовно результатів тестування подається впродовж трьох днів із моменту їх офіційного оголошення. Причому йдеться не про оголошення всіх результатів узагалі, а про конкретний предмет.

Що потрібно знати, подаючи документи

Згідно з правилами, ви можете подати відразу 15 заяв на вступ: у п'ять вузів на три спеціальності в кожному. На все це у вас є місяць — з 1-го по 31 липня. Але ті, кому доведеться проходити творчі конкурси й складати вступні іспити, мають поквапитися, — у їхньому випадку документи приймають лише до 20 липня включно.

Власне кажучи, у процедурі подачі документів якихось особливих складнощів немає. Однак і тут слід звернути увагу на деякі деталі.

Інколи, користуючись непоінформованістю абітурієнтів та їхніх батьків, приймальні комісії вмовляють їх написати заяву на контрактну форму навчання, мотивуючи це тим, що у виші високий конкурс, отож шансів вступити "на бюджет" практично немає. Найчастіше ці заяви є великим перебільшенням, й абітурієнтові не слід позбавляти себе можливості спробувати вступити на бюджетну форму навчання.

Згідно з Умовами прийому, для участі у конкурсному відборі до вищого навчального закладу потрібно мати у сертифікаті ЗНО з профільного конкурсного предмета не менше 140 балів, з непрофільного — не менше 124. Але навчальний заклад може встановити на окремі напрями вищу планку для профільного конкурсного предмета.

Водночас, за рішенням приймальної комісії, до участі в конкурсному відборі можуть бути допущені абітурієнти, котрі мають з одного з непрофільних предметів менше 124 балів. Але це за умови, що з профільного предмета вони набрали не менше 170 балів.

Слід також мати на увазі, що переможці конкурсів МАН та олімпіад отримують додаткові бали тільки в тому випадку, якщо вступають на напрям підготовки, на якому профільним предметом є саме той, із якого вони брали участь в олімпіаді або який був базовим на конкурсі — захисті МАН. Тобто якщо ви призер міжнародної олімпіади з біології, то це аж ніяк не допоможе вам під час вступу на філологічний факультет.

Крім того, в Умовах прийому чітко обумовлюється, на яких саме напрямах підготовки зараховуються додаткові бали за перемоги в олімпіадах із профільного предмета. Наприклад, історія є профільною і для істфаку, і для юрфаку. Але додаткові бали за успіхи у вивченні цього предмета зараховуються тільки тим, хто вступає на істфак.

Для чого потрібні творчі конкурси

Творчі конкурси — це вступні іспити, які дозволяють оцінити здібності абітурієнта до творчої діяльності.

Без перебільшення — бійтеся цих випробувань. Бо, на відміну від ЗНО, стандартизованих процедур їх проведення та єдиних критеріїв оцінювання немає. А головне — вони не прозорі.

Навчальні заклади самі розробляють програми й критерії конкурсу, самі його проводять. І самі ж приймають апеляції на свої рішення щодо оцінки робіт.

Правилами прийому вузу може бути передбачено до трьох сесій творчого конкурсу. Як і ЗНО, кожна з них може дати від 100 до 200 балів.

А тепер уявімо собі таку ситуацію. Згідно з Правилами прийому, ви принесли до приймальної комісії два сертифікати ЗНО на 200 балів. А потім отримали найнижчі бали (по 100) на трьох сесіях творчого конкурсу. Хтось приніс два сертифікати на 124 бали і отримав на кожному з творчих конкурсів по 200 балів. Здогадайтеся, хто пройшов за конкурсом? Така ситуація дуже можлива, оскільки у багатьох вузах творчий конкурс є профільним.

І хто дасть гарантію, що на творчих випробуваннях вузи не скористаються можливістю прийняти "потрібних" і позбутися "непотрібних"?

Програми творчих конкурсів вузи мають оголошувати за чотири місяці до їх початку. Однак, як свідчить практика, далеко не всі вищі навчальні заклади виконують цю норму.

Як вуз відбирає абітурієнтів

По завершенні прийому документів приймальні комісії на основі конкурсного бала складають рейтинговий список. Це список усіх абітурієнтів, які подали документи до вищого навчального закладу на конкретну спеціальність, із зазначенням рейтингового місця та рейтингового бала кожного.

Потім від його початку відраховують стільки прізвищ, скільки виділено місць держзамовлення. Це перша хвиля зарахування.

Список рекомендованих до зарахування оголошується 1 серпня не пізніше 12.00. Якщо цього дня ви побачите себе у списку рекомендованих до зарахування — радісно біжіть по оригінали документів і негайно (до 4 серпня включно) здавайте їх у приймальну комісію. Після цього можете вважати, що для вас вступна кампанія закінчилася.

Якщо ж вашого імені у списку не виявилося — не впадайте у відчай. Адже попереду — друга хвиля зарахування. Оскільки вже рекомендовані до зарахування щасливчики подавали заяви на різні спеціальності до різних вузів, а зупинилися на одному, у списку на зарахування звільнилися місця.

Тепер ті, хто не потрапив до першої хвилі й знаходився нижче у списку, мають шанси стати студентами. Списки рекомендованих до зарахування у другій хвилі оголошують 5 серпня до 12.00. Після цього списки знову коригуються, і починається третя хвиля, результати якої повідомляють 8 серпня. Зверніть увагу на те, що в другій та третій хвилях на подачу оригіналів документів дається лише три дні.

До речі, торік як виняток була четверта хвиля. Як буде нинішнього року — поки що невідомо.

Хто має право вступати поза конкурсом

Право на зарахування до вищого навчального закладу без участі в загальному конкурсі мають вісім категорій абітурієнтів, серед них діти-сироти, інваліди, чорнобильці, діти шахтарів і т.п.

Згідно з Умовами прийому, на "позаконкурсників" вуз залишає не більше 25% місць держзамовлення, але не менше одного місця.

Для цієї категорії абітурієнтів складається окремий рейтинговий список. Ті з цього списку, кому не вистачило виділених бюджетних місць, включаються до загального рейтингового списку.

Наприклад, у одному вузі на напрям підготовки "Журналістика" обсяг державного замовлення становить 40 місць. Вуз встановив квоту для позаконкурсного зарахування — 25%, або 10 місць. Серед абітурієнтів, котрі подали документи, 25 осіб мають право на позаконкурсний вступ. На підставі конкурсних балів для них формується рейтинговий список, з якого тільки перші 10 осіб будуть рекомендовані до зарахування.

Після того, як щасливчики принесуть у приймальну комісію оригінали документів, тобто виконають вимоги для зарахування, інші 15 вступників братимуть участь у конкурсі на загальних підставах.

Як дізнатися, що ви рекомендовані до зарахування

За Умовами прийому, список рекомендованих до зарахування, вивішується і на стенді приймальної комісії, і на сайті вишу. Наскільки реальним буде виконання останньої вимоги, невідомо. Торік деякі навчальні заклади не вивішували на своїх сайтах списків, пояснюючи це їх низькою технічною спроможністю. Мовляв, якщо на веб-сторінку зайдуть одночасно кілька десятків тисяч осіб, аби дізнатися своє місце в рейтингу, сайт просто не витримає.

Інформувати про процес подачі заяв має інформаційна система "Конкурс". Але, знову таки, судячи з досвіду минулого року, у ній відображаються дані далеко не всіх вузів.

Слід мати на увазі, що, згідно з Умовами прийому, офіційним оголошенням рекомендацій до зарахування вважається рейтинговий список, розміщений на стенді приймальної комісії. Тобто якщо електронний рейтинговий список вчасно не оновили (помилилися, забули, переплутали) — це, звісно, погано. Але головне, щоб на стенді все було правильно.

В Умовах прийому також зазначено, що абітурієнтів, які увійшли до списку рекомендованих до вступу, можуть повідомити про це засобами електронного або мобільного зв'язку. Але "можуть" — не означає "зобов'язані".

Тому порада всім абітурієнтам: не покладайтеся на електронні ресурси, не чекайте запрошень. Прийдіть до приймальної комісії й особисто вивчіть рейтинговий список, розміщений на її стенді. Звісно, важко за один день об'їздити п'ять вузів, але так надійніше.

Як не втратити шанс бути зарахованим на бюджетну форму навчання

Якщо ви не потрапили до першої і навіть у другої хвилі зарахування, не купуйтеся на пропозиції приймальної комісії укласти угоду на навчання за контрактом чи бодай застовпити собі місце, оплативши вартість першого семестру. Крім того, що це незаконно до завершення третьої хвилі зарахування (11 серпня), такий крок може спрацювати проти вас. Адже не виключено, що у іншому вузі ви потрапите до третьої хвилі, і тоді повернути витрачені гроші буде не просто. Бо офіційно вас ніхто не примушував платити за навчання — це ваша особиста ініціатива.

Можуть виникнути й такі ситуації. Припустімо, ви пройшли "на бюджет" у першій або другій хвилі в один із обраних навчальних закладів. І, хоча мріяли про інший вуз, вирішили не ризикувати — подали оригінали документів і стали студентом. Аж раптом з'ясовується, що в останній хвилі ви опинилися у списку рекомендованих на місця держзамовлення у виші вашої мрії.

Ви приходите до приймальної комісії першого навчального закладу по оригінали своїх документів і пояснюєте, що ваші плани змінилися. Однак не все так просто. Вам кажуть, що ви вже зараховані, а для відрахування потрібно написати заяву в деканат і вже там отримати свої документи. Шансів встигнути зробити це за три дні у вас практично немає. Зрозуміло, що виш у цьому вам не сприятиме, оскільки розумні студенти з хорошими балами йому теж потрібні.

У цьому випадку ви маєте взяти Умови прийому й показати приймальній комісії пункт 19.3, у якому йдеться, що питання відрахування вступника за власним бажанням і повернення йому оригіналів документів розглядається у день подачі вступником письмової заяви. А також нагадати, що, згідно з Умовами прийому, абітурієнт має право на вільний вибір місця навчання.

Універсальні поради

Як казав Карлсон, спокій і тільки спокій при прийнятті рішень. І ще — ретельне відстеження рейтингової ситуації в усіх навчальних закладах, до яких ви подали документи. Ось основні поради абітурієнтам у серпні.

Крім того, дуже важливо знати свої права та можливості й не боятися їх відстоювати. Якщо під час вступних кампаній вам знадобиться порада або допомога, можна зателефонувати до оперативного штабу із питань вступної кампанії при Міносвіти. Торік він розпочинав свою роботу з 2 липня (тел. (044) 486-78-48).

Такі самі штаби зазвичай створюються при управліннях освіти обласних адміністрацій.

Абітурієнти і їхні батьки також можуть зателефонувати на гарячу лінію Громадянської мережі ОПОРА (тел. (044) 222-57-27).

P.S. Автор дякує за допомогу у підготовці матеріалу координатору освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА Ользі Стрелюк, проректору Київського національного університету ім. Т.Шевченка, заступнику голови приймальної комісії КНУ Володимиру Бугрову, директору Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігореві Лікарчуку, директору Центру дослідження суспільства Інні Совсун.