За даними Міжнародної організації праці, кількість працюючих у світі дітей становить 215 мільйонів, причому 115 мільйонів із них працюють у небезпечних умовах. В Україні ця проблема теж існує: дітей змушують працювати в копанках, прибирати врожай, працювати на будівництвах, торгувати на ринках і уздовж трас. Однак, за словами правозахисників, держава навіть не хоче знати про факти експлуатації дитячої праці в Україні. «У 1999 році проводилося дослідження цієї проблеми на рівні держави, а далі це питання хвилювало лише громадські організації», - розповідає «Коментарям» віце-президент правозахисної організації «Ла Страда-Україна» Ольга Калашник. За її словами, найгірше те, що у нас в країні вважається нормальним залучати дитину в роботу. Для батьків - це додаткове джерело доходів їхньої родини, а діти, починаючи заробляти, вважають себе дорослими. «Українським дітям ніхто не пояснює, що дитинство - це час, коли треба вчитися і розвиватися. І тільки коли вони виростуть, тоді їм можна йти працювати», - резюмує Ольга Калашник.

ТРУДОВІ БУДНІ НАШИХ ДІТЕЙ

«Мені потрібні гроші, і я готовий їх заробляти», - каже п´ятнадцятирічний Богдан Іванчев, який уже друге літо поспіль прибирає в офісах одного зі столичних бізнес-центрів. Батьки йому кишенькових грошей не дають - немає такої можливості. Завдяки своїй роботі він зміг купити хороший планшет і мобільний телефон з гарнітурою. «Ось ще кросівками новими місяць тому обзавівся. Цілих 700 гривень за них віддав», - хвалиться хлопець. Його робочий день розбитий на дві частини - вранці з 5:00 до 10:00 і ввечері з 20:00 до 23:30. За фактом щодня, крім вихідних, він відпрацьовує 8-9 годин, а за законодавством повинен трохи менше ніж 5 (див.нижче таблицю) «Та яке законодавство? Держава мені грошей не дає, - відмахується підліток. - Спасибі, що взагалі працювати дозволяють». За прибирання йому платить кожен офіс окремо. Розрахунок проводиться в кінці тижня. За місяць вдається заробити не менше ніж 2 тис. грн. Зараз Богдан думує, як не втратити роботу у вересні, коли почнеться школа.

17-річна Ніна Ліснича вже 2 тижні працює в call-центрі одного з мобільних операторів. «В офісі чисто, працює кондиціонер і вантажі тягати не треба. А головне - платити обіцяють непогано - 3 тис. грн.», - розповідає дівчина. За її словами, вона мріє про те, як принесе свою першу зарплату мамі. «Вона одна мене вирощує. Працює на двох роботах - їй важко», - пояснює Ніна. Вона готова ще і нянею підробляти вечорами, але поки що не знайшла роботодавця.

А Олені Аврамовій ще чекати чотири місяці до свого шістнадцятиріччя. Торік вона пішла вчитися в ПТУ на продавця продовольчих товарів. Цього літа у неї виробнича практика в овочевому магазині. В її обов´язки входить продавати товар з лотка на базарі. «Старший продавець видає мені за вагою продукти, наприклад, помідори, огірки та капусту. Ми разом із водієм завантажуємо ящики, стіл, гирі та ваги в машину, а потім розвантажуємо все це на ринку. Торгувати вже починаю з 7:00-7:30 Довше 19:00 залишатися на ринку вже немає сенсу. Потім мене машина забирає, я здаю за вагою залишки і здаю наторговану виручку», - розповідає про свою роботу дівчина. Про те, що її не можуть змушувати тягати ящики з продуктами і працювати більше ніж 5 годин на день, Олена навіть не чула. Та й чути особливо не хоче. «Не хочеш - не працюй, ось і вся відповідь», - розводить руками підліток зі столичного передмістя.

 
ЯК ПОВИННО БУТИ ЗА ЗАКОНОМ

Чинне законодавство дозволяє приймати на роботу підлітків, яким уже виповнилося 16 років. Якщо мова йде про легку роботу, наприклад, розносити пошту, тоді можна зробити виняток і наймати дітей 14-15 років, але тільки з письмового дозволу їхніх батьків. У своїх правах неповнолітні українці прирівняні до дорослих. Тобто законодавець заборонив їм недоплачувати або не відпускати в оплачувану відпустку. У той самий час підлітки користуються певними пільгами. «Особам молодшим за 18 років заборонено працювати на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Крім того, їх забороняється залучати до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні. При цьому їхній робочий час - скорочений. Для працівників у віці до 16 років - не більше ніж 24 годин на тиждень, а для працівників віком від 16 до 18 років - не більше ніж 36 годин на тиждень. А оплачувана відпустка у підлітків завжди повинна становити 31 календарний день», - розповідає юрист юридичної компанії «Алексєєв, Боярчуков і Партнери» Дарина Мантюк-Кирилова.

Оформлення трудових відносин з дітьми до 18 років має низку юридичних особливостей. З ними в обов´язковому порядку повинен укладатися трудовий договір, причому в письмовій формі. При цьому роботодавець не має права прописувати в трудовій угоді випробувальний термін для підлітка, а також укладати з ним додатковий договір про повну матеріальну відповідальність.

За словами юристів, факт незаконної експлуатації дітей сьогодні довести досить складно, але все ж можливо. «Основною проблемою у використанні дитячої праці та здійсненні контролю є нелегальне працевлаштування, через яке більшість неповнолітніх залишаються безправними, а отже, і соціально незахищеними. Таким чином, притягти за порушення трудового законодавства до відповідальності недобросовісних роботодавців можливо, як правило, за умови звернення батьків неповнолітніх або підлітків», - пояснює партнер юридичної компанії «ТІС» Юлія Шапочка. Також факти порушення прав неповнолітніх може встановити перевірка органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці або прокуратура, але для цього потрібно, щоб хтось туди поскаржився. «За незаконну експлуатацію, за інші порушення трудових прав неповнолітнього батьки постраждалої дитини чи підлітка в суді можуть зажадати від винної сторони компенсацію за завдані матеріальні та моральні збитки», - говорить Юлія Шапочка.

Якщо факт незаконної експлуатації буде доведено в суді, то на винуватця чекає серйозно покарання. «Згідно зі ст. 150 Кримінального кодексу України, експлуатація дитини до 16 років карається арештом на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Такі самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони завдали істотної шкоди здоров´ю, фізичному розвитку або освітньому рівню дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років», - зазначила Дарина Мантюк-Кирилова.