23-річна Андріана Лисак закінчила Львівську політехніку у лютому цього року. Дівчина вчилась на відмінно п’ять з половиною років, здобула спеціальність архітектора містобудування, а знайти роботу досі не може. «Роботу я почала шукати ще задовго до закінчення. Навіть влаштувалась в одну фірму, але там були просто жахливі умови роботи. Проект надавався, були домовленості, але нічого не платили. В нас роботодавці виховані так, що вони думають: я такий один, ти на мене працюєш, але працюєш безкоштовно. Нема абсолютно ніяких перспектив, щоб продовжували справу свого життя, те, на що ти вчився стільки років», – скаржиться дівчина. Потрібно слідкувати за тенденціями ринку праці Проблема працевлаштування українських випускників в тому, що вони все ще вірять у «престижні» професії, спеціалістів з яких вже й так повно, пояснює керівник «Центру дослідження суспільства» Інна Совсун. Тому вона радить добре подумати про можливу роботу ще перед вступом до вишу. «Що вони могли би робити – це хоч якось відслідковувати тенденції, фахівці яких спеціальностей потрібно зараз на ринку. І тоді б абітурієнти зрозуміли, що вступати на юриста чи економіста в умовах, коли це найпопулярніші професії серед тих, хто шукає роботу, просто нераціонально. Проте абітурієнти цього не роблять, більше того, вони сподіваються, що вони будуть іншими і саме вони знайдуть роботу», – радить Совсун. В Україні престижними все ще вважаються ІT-професії, професії в галузі підприємництва і в галузі юриспруденції: юрист, адвокат і прокурор. Тим часом український ринок найбільше потребує кадрів в сфері виробництва, розвивається агросектор, видобуток сировини, туристичний і ресторанний бізнеси. Серед випускників вишів, каже керівник дослідницького центру рекрутингового агентства «HeadHunter» Уляна Ходорівська, зараз велика конкуренція. Через економічні умови, це конкуренція за низькі зарплати. Роботодавці обмежені в своїх зарплатних фондах і змушені наймати на роботу дешевших працівників. Уляна Ходорівська: «Для них дуже велика кількість вакансій, але їм важко знайти роботу, бо їх дуже багато. Роботодавці обмежені в своїх зарплатних фондах і змушені наймати на роботу дешевших працівників. Але сказати, що роботодавці експлуатують молодь, бо вона не досвідчена, я би не ризикнула. Це просто економічні обставини, умови і ми в цих умовах живемо і виживаємо», – вважає Ходорівська. Досвід, враження від співбесіди і вже потім диплом. За результатами рейтингу «Топ 200 Україна» у першій п’ятірці за якістю наданої освіти в Україні Київський політехнічний інститут, Київський національний університет ім.Тараса Шевченка, Харківський національний університет ім.В.Каразіна, Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Національний медичний університет ім.О.Богомольця. Втім, пріоритетами для роботодавця при прийомі на роботу є перш за все досвід роботи, особисті враження при співбесіді і лише на третьому місці отримана освіта. Про це свідчать результати опитувань фонду «Демократичні ініціативи». Про те, чому знецінюються дипломи, пояснює керівник «Центру дослідження суспільства» Інна Совсун: «Це питання рівня довіри до диплому, який падає з кожним роком. Покладання на знайомих є більш надійним, ніж на папірець, який засвідчує отриману вищу освіту. В умовах, коли університети не гарантують якості освіти, яку вони надають, то звичайно працедавцям залишається покладатися на знайомства», – каже Совсун. За даними Державної служби зайнятості, з січня до серпня цього року молодь становила 42 відсотки з усіх зареєстрованих безробітних в Україні, усього 183 тисячі осіб. Але, як запевняють фахівці, місць, де можна знайти роботу, чимало. Інша справа, що це може бути зовсім не той фах, на який вчився.
|
Головна 
