Одна з них - CamТouch - представила проект, який передбачає можливість перетворення будь-якої поверхні на інтерактивну без великих матеріальних витрат. За допомогою програмного забезпечення можна керувати курсором миші, використовуючи лазерну або світлодіодну указку. При цьому указка розпізнається за допомогою звичайної веб-камери, яку можна встановити на проектор або перед монітором. Погодьтеся, ця розробка є надзвичайно актуальною для навчального процесу у школах та університетах. При цьому її вартість обійдеться школі у 91 раз дешевше, ніж інтерактивна дошка. Хоча команда CamТouch складалася із двох людей (школяра Стаханівської багатопрофільної гімназії №15 Андрія Коноваленко та ментора команди вчителя інформатики тієї ж гімназії Людмили Булигіної) Андрій представив проект самостійно. Про те, як відбулося народження і втілення унікальної ідеї – в ексклюзивному інтерв’ю ІА «Наголос». Андрію, твій винахід найкраще підходить для того, щоб зробити зручнішою роботу педагогів у школах та вишах. Скажи, чи складно буде викладачеві звикнути до нового програмного забезпечення? Гадаю, що ні. Однак я вважаю, що налаштувати програмне забезпечення буде простіше все-таки учневі або студенту, оскільки молоде покоління – на «ти» з інноваційними технологіями. Коли проект буде випущено у виробництво, я, звісно, створю до нього інструкцію. Зараз користування проектом потребує поетапного налаштування. Але у той момент, коли роботу із налаштуванням завершено, можна насолоджуватися новоствореною інтерактивною поверхнею: обирати потрібні файли, відкривати, малювати – це дуже легко! Під час презентації свого проекту ти сказав, що у твоїй школі не зацікавилися твоєю розробкою, натомість ти почав співпрацювати з іншою школою. Там уже користуються твоїм програмним забезпеченням? Іще ні. У тій школі я відвідую заняття з програмування, і на знак вдячності хочу встановити свою розробку, щоб нею могли користуватися школярі та вчителі. Невже твій проект ще не апробований у жодній школі? Не було якихось «пробних» уроків? Я не бачу сенсу у «пробних» уроках, оскільки це буде те саме, що провести заняття із мультимедійною дошкою. Розкажи, з яких дисциплін ти черпав знання для того, щоб створити свій проект? Із програмування, з геометрії, дуже багато інформації я взяв з Інтернету за браком фахової літератури. Я спілкувався з учасниками форумів та спільнот. Більшою мірою мені допомогли не шкільні знання, а самоосвіта. Але ж твоя команда CamTouch складається ще з 1-го учасника – вчителя інформатики Людмили Булигіної. Так, вона мій керівник. Але ініціатива розробки проекту йшла від мене, а вона погодилася співпрацювати. Людмила Вікторівна підтримала мої ідеї. Мені здається, якби не це, я б їх розгубив і не втілив. Як вплинуло твоє захоплення на успішність у навчанні? Якщо чесно, то викручуюся, як можу (сміється – Ред.) Наприклад, зараз мої однокласники навчаються, а я от до Києва приїхав на декілька днів, а значить – пропускаю заняття. Потім я повернуся, і доведеться писати усі контрольні роботи. Припускаю, не всі вчителі сприймають те, що ти періодично пропускаєш заняття? Деякі вчителі розуміють, а деякі – ні. З програмуванням у мене – все гаразд. А з гуманітарними предметами – по-різному. Вірші я вчу, а от твори писати не люблю. Мої улюблені предмети – англійська мова та математика. А програмування я не сприймаю як дисципліну. Це просто те, чим я займаюся. Чи плануєш ти вдосконалити свій проект до всесвітнього етапу? Так, я хочу, щоб усе працювало без запинок і було доведено до ідеального стану.
| 
Головна 
