Ще торік усі зацікавлені могли відстежувати інформацію про конкурсну ситуацію в кожному вузі з кількох джерел: сайту вузу або стенду прийомної комісії та інформаційної системи "Конкурс" (www.vstup.info).Скільки ж неприємних для вишів висновків зробили представники громадських організацій на основі цієї інформації! Скільки гучних дискусій виникло! Тепер цьому спробують покласти край. Вступна кампанія навряд чи буде прозорою.
З проекту Умов прийому на 2014 р. зникла важлива норма, що зобов'язує приймальні комісії оприлюднювати свої рішення на стендах і сайті навчального закладу. Тоді як саме з них абітурієнти отримували інформацію про перебіг вступної кампанії.
Хочуть позбутися в новій кампанії і системи "Конкурс". Як відзначають експерти громадянської мережі "Опора", це була єдина система-першоджерело, що містила зведену інформацію про конкурсну ситуацію в кожному вузі країни. Сайт "Конкурсу" був досить популярним. За інформацією адміністратора сайту, тільки у липні 2013 р. зафіксовано 95 млн переглядів сторінок, 6,5 млн відвідувачів. Одночасно на сайті бувало 4—6 тис. відвідувачів у липні і 10—12 тис. — у період зарахування в серпні.
Система "Конкурс" отримувала дані з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Та й створено її 2008 р. з ініціативи Міністерства освіти, про що є відповідний наказ №514 від 11.06.2008.
Чому ж тепер розлюбили чиновники ІС "Конкурс"? Офіційні причини "розлучення" викладено у повідомленні прес-служби МОН.
Перша: адміністратором ІС "Конкурс" є громадська організація зі Львова "Центр освітньої політики". Форма власності цієї організації — приватна, а "в Умовах прийому до вищих навчальних закладів України не позиціюються переважні права окремих приватних структур з інформування громадськості про перебіг вступної кампанії".
Друга: інформація, що висвітлюється у системі "Конкурс", є копією інформації з ЄДЕБО і " не може містити некоректних даних про перебіг вступної кампанії". З чого випливає, що і без "Конкурсу" можна обійтися.
Третя: наказом МОН №514 не визначено розробника і розпорядника інформаційної системи "Конкурс".
Розглянемо їх докладніше. До історії з "Конкурсом" Міносвіти неодноразово демонструвало своє лояльне ставлення до "переважного права окремих приватних структур". Наприклад, техпідтримку і програмне забезпечення для порталу Інформаційна система управління освітою надає приватна фірма "Нові знання", для реалізації проекту "Електронний вступ" свого часу вузи мали заплатити вступний внесок і укласти договір із ТОВ "Імперія Інфо". Однак чиновники проявили скрупульозність лише у випадку з "Конкурсом".
Олег Процак, директор ЛМГО "Центр освітньої політики", коментує: "Наша організація є адміністратором системи "Конкурс". Робимо ми це в рамках проекту Міжнародної технічної допомоги Альянс Програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (Альянс USETI) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. Ми маємо статус неприбуткової громадської організації. Оскільки засновниками громадських організацій є приватні особи, то, звісно, можна вважати нас приватною організацією (але не фірмою). На ІС "Конкурс" ми не можемо і не хочемо заробляти. Кошти гранту, який отримуємо від проекту Альянс USETI, у повному обсязі використовуються на підтримку роботи ІС "Конкурс". Жодних коштів із державного бюджету на підтримку ІС "Конкурс" за період її роботи не надходило".
Тим часом противники "Конкурсу" не втомлюються повторювати: навіщо нам портал, створений іноземцями на гроші американських платників податків? Олег Процак пояснює: "Конкурс" створили українці, американці підтримали фінансово. Не бачу в цьому нічого поганого. Чому наша держава сама не підтримує таких проектів на гроші українських платників податків і не турбується про прозорий вступ?".
Директор Центру дослідження суспільства Інна Совсун підкреслює: "Система "Конкурс" транслює достовірну інформацію з ЄДЕБО. Тобто подає правильні дані. Про це йдеться і в заяві прес-служби міністерства. Якщо справжньою причиною є небажання надавати "переважні права" приватній структурі, тоді необхідно гарантувати надання таких самих послуг державними органами. Однак у проекті Умов цього немає".
Прості громадяни не мають доступу до ЄДЕБО. Тому з ліквідацією системи "Конкурс" вони не зможуть оперативно відстежувати, що відбувається в обраному ними вузі з рейтинговими списками, на якому вони місці і куди нести оригінали документів.
Щоб заспокоїти громадськість, МОН натякнуло на можливість співпраці з "Конкурсом" на договірній основі. За словами О.Процака, адміністратор "Конкурсу" вже намагався торік укласти Меморандум про співпрацю з розпорядником ЄДЕБО: "Але ми не дійшли згоди щодо обсягу інформації, який має висвітлюватися в ІС "Конкурс". Представники МОН хотіли істотно зменшити кількість цієї інформації. Ми не погоджувалися, оскільки тоді система втрачала б свій сенс".
Які шляхи виходу з нинішньої ситуації? О.Процак бачить кілька варіантів: "Наступного року, як це й передбачено проектом, ми могли б ще продовжувати підтримувати роботу системи за рахунок коштів проекту, а потім — передати все на баланс МОН. Міністерство створить свою власну відкриту інформаційну систему або просто зробить відкритою ЄДЕБО в частині вступної кампанії. Така система може стати успішним бізнес-проектом, але я впевнений, що інформація, про яку йдеться, є суспільно важливою і тому має бути загальнодоступною".
Ігор Лікарчук, директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), впевнений: "Відмова від системи "Конкурс" — це продовження курсу на згортання відкритості і прозорості вступної кампанії та розв'язування рук ректорам у маніпулюванні її результатами. Першим кроком у цьому плані була відмова у 2011 р. нинішнього керівництва МОН делегувати УЦОЯО повноваження на звірку наказів про зарахування до вузу з базою даних про результати ЗНО, отримані абітурієнтами. Таку звірку ми проводили у 2008—2009 рр. Деякі ректори за її результатами отримали дисциплінарні стягнення. Потім у системі ЄДЕБО стали показувати не результати з окремих предметів, а загальну суму набраних балів. Тепер вилучили із вступної кампанії систему "Конкурс", що давала досить об'єктивну і, головне, незалежну від Міносвіти інформацію про перебіг вступної кампанії".
Нівелювання результатів ЗНО
Чомусь раптом випускникам 2008 р. хочуть дозволити вступати у 2014 р. як за сертифікатами ЗНО 2008-го, так і на основі вступних іспитів. На вибір абітурієнта. Це досить дивно, оскільки навіть у 2008 р. єдиною умовою вступу до вузу було складання ЗНО. "Запропонована норма видається необґрунтованою, оскільки порушує права випускників інших років, а також є способом нівелювання результатів ЗНО під час конкурсного відбору", — вважає Наталія Радиш, юрист кампанії "За прозорий вступ до ВНЗ!" ГМ "Опора".
А може, ця ідея — тільки початок, і наступного року до абітурієнтів 2008-го додадуться абітурієнти 2009-го, з часом — 2010-го тощо. Так, через кілька років складати ЗНО в обов'язковому порядку будуть одиниці. І ніби сама собою виникне думка: тестування непопулярне серед абітурієнтів, навіщо ж витрачати на нього гроші?
Крім того, уперше в цю кампанію серед абітурієнтів будуть такі, хто має статус інтелектуально обдарованого. Ці юнаки та дівчата при вступі отримають додатково 60 балів до конкурсного бала.
Хто ж стане щасливим володарем почесного статусу? Для обліку всіх юних геніїв буде створено Банк інтелектуальних досягнень. Це електронна картотека для нагромадження та зберігання інформації про досягнення дітей, які запатентували свої винаходи або є переможцями Міжнародних і фінальних етапів Всеукраїнських олімпіад, конкурсів, турнірів, конкурсів-захистів науково-дослідних робіт Малої академії наук. З цієї картотеки спеціально створена Експертна рада відбере 100 найкращих. І тільки вони отримають омріяний статус "обдарованих".
Але за якими критеріями відбуватиметься відбір? Адже учнів, котрі потрапляють у Банк інтелектуальних досягнень, більше сотні. Цікаво, що й персональний склад Експертної ради, і рекомендований нею список сотні обдарованих дітей затверджує МОН (це до слова про незалежність експертизи).
Звісно, таланти треба підтримувати. Але, з іншого боку, учасники міжнародних олімпіад і так зараховуються до вишу поза конкурсом. А призери всеукраїнських інтелектуальних змагань мають привілеї — традиційно отримують при вступі додаткових 30, 40, 50 балів (за ІІІ, ІІ і І місця відповідно). Тобто всі талановиті діти мають додаткові пільги. Навіщо ж додавати нові? Ініціатори новації прикриваються дорученням президента "Щодо заходів для розвитку дітей та підтримки сімей з дітьми". "Доручення президента мало на меті надання обдарованим дітям можливості для розвитку власного потенціалу, а не одноразової допомоги у вигляді додаткових 60 балів при вступі до вузу", — вважає Н.Радиш.
Деякі університети отримають привілеї
У попередні роки в конкурсний бал абітурієнта зараховувалися бали сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання з трьох предметів. Їх вибирали з переліку, наведеного для кожної спеціальності в Додатку №1 до Умов прийому. Першим і обов'язковим для всіх напрямів підготовки був сертифікат ЗНО з української мови та літератури.
Нинішнього року така норма зберігається не для всіх. Університети, котрі мають статус дослідних, отримують право визначати перелік конкурсних предметів, не зазираючи в Додаток №1. Вони можуть вибрати його на власний розсуд із переліку тих, із яких проводиться тестування.
Постає запитання — чи зобов'язані ці університети вимагати сертифікат про знання державної мови? Таку вимогу потрібно чітко прописати в Умовах прийому на 2014 р.
Корисні ідеї
На думку експертів "Опори", у проекті Умов їх дві. Перша — чітко зазначено, що договір про навчання на контракті укладається між вишем і фізичною (юридичною) особою після того, як завершилося зарахування на бюджет. І плата за навчання вноситься тільки після зарахування. Тобто фраза "На бюджет ви все одно не вступите, пишіть відразу заяву на контракт і платіть" із вуст члена приймальної комісії буде серйозним порушенням. І випадки, коли абітурієнт заплатив, а потім не знайшов себе у списках зарахованих, стануть неможливими.
"Однак наявність такої норми в проекті Умов вступу не означає, що вона залишиться в затвердженому документі, — попереджає Н.Радиш. — У торішньому проекті умов прийому така ідея теж була. Але із затвердженого варіанту зникла".
І друга корисна новація — визначення уніфікованого часу, до якого приймальна комісія повинна приймати документи: 18.00. "Абітурієнтам важко орієнтуватися у графіку роботи приймальних комісій. Траплялися випадки, коли через відсутність інформації вступники не встигали подати оригінали документів (приймальна комісія працювала не до вечора, а, наприклад, до 12.00) і втрачали можливість вступити на бюджет", — пояснює користь нововведення Н.Радиш.
А цього так і не зробили
Експертам не вдається переконати МОН у тому, що не можна під час однієї вступної кампанії враховувати сертифікати ЗНО різних років. Бо бал ЗНО — оцінка рейтингова, а не абсолютна. Вона показує не кількість помилок у роботі абітурієнта, а місце його результатів серед результатів конкурентів — інших учасників тестування. Один і той самий абітурієнт за одні й ті самі відповіді може отримати в різні роки різний бал. Тому в Умовах прийому слід було б обмежити термін дії сертифікату ЗНО одним роком.
Ще одна проблема, про яку говорять давно, — невиправдано велика вага середнього бала атестата при вступі. "Навчання у школі враховувати треба. Але не за 200-бальною, а за 12-бальною шкалою. Через цю систему атестат буквально пішов врознос", — каже знайомий викладач.
На Міжнародній науково-методичній конференції "Освітні вимірювання — 2013" В.Ковтунець (Альянс USETI) і Л.Середа (НАПНУ) презентували дані досліджень групи експертів, які підтверджують: рік у рік розрив між середнім балом ЗНО, який показує рівень знань абітурієнта, і середнім балом атестата збільшується (див. рис.1).
Що означає різниця в 50 балів? Приміром, абітурієнт, що склав ЗНО на найнижчий прохідний бал (124), може мати атестат із балом 174 (а це більше 9 за 12-бальною шкалою).
Інакше потрібно розраховувати і бали за творчий конкурс. І в попередніх Умовах прийому, і в новому проекті кожен етап конкурсу (а їх, як правило, три) оцінюється за 200-бальною шкалою. У підсумку — близько 600 балів. Вони важать більше, ніж два необхідних для вступу сертифікати ЗНО (400 балів). Завдяки цьому вузи можуть зараховувати потрібних абітурієнтів в обхід ЗНО.
Ось приклад із дослідження, проведеного серед майбутніх журналістів. У 2009 р. експерти порівняли бал, який абітурієнт отримав за творчий конкурс, і його ж середній бал під час сесії в перший рік навчання. Так само порівняли і середній бал атестата. До речі, у 2009 р. він не враховувався при вступі. Як бачимо, взаємозв'язок (коефіцієнт кореляції) атестата з успішністю у вузі був високий. А з результатами творчого конкурсу — ні (див. рис.2).
Експерти пропонують не підсумовуватися бали за кожен етап творчого конкурсу, а вивести один усереднений результат. Крім того, необхідно стандартизувати критерії оцінювання творчих іспитів. Потрібно чітко розписати, з яких складових і в якій пропорції формується конкурсний бал. Зараз кожен виш робить це на власний розсуд.
Щоб захистити права абітурієнтів під час творчого конкурсу, експерти "Опори" пропонують запровадити відеозапис етапів конкурсу, які проходять в усній формі (виконання пісні, твору, танцю, фізичні вправи). Це допоможе абітурієнту у разі потреби подавати апеляцію на результати і зменшить можливості для корупції.
Необхідно також заборонити вишам вносити зміни до своїх правил прийому після того, як закінчена реєстрація на ЗНО. "Під час попередньої вступної кампанії, наприклад, Харківська юракадемія змінила правила 17 липня (у розпал прийому документів), а 19 липня МОН затвердило правки", — розповідає Н.Радиш.
"Проект нововведень формували виключно з пропозицій від вишів", — сказав в одному з інтерв'ю директор департаменту вищої освіти Юрій Коровайченко. Можливо, цим пояснюється те, що багато новацій проекту Умов вигідні вищим навчальним закладам, але невигідні абітурієнтам? Хоча, за великим рахунком, і вузам вони невигідні. Якщо, звісно, останні зацікавлені у доборі сильних студентів.
Обговорення проекту Умов прийому закінчується. З понеділка МОН починає його доопрацювання. Дослухаються чиновники до пропозицій громадськості чи пошлють їх у спам? Боюся, це запитання риторичне.
Головна 
