Серед них – мала зарплата, погане матеріально-технічне забезпечення лікарень, велике навантаження. Не кожному ескулапу під силу витримати такі проблеми, багато із них йдуть із галузі назавжди чи переїжджають працювати за кордон. Постає питання, чи варто взагалі вчитися на медика? Адже, витрачаючи роки на освіту, можеш опинитися біля розбитого корита із тисячею гривень зарплати. Відповіді на це та інші питання шукало ІА «Наголос».

Виші, у яких навчають медиків

Отримати диплом медика в Україні можна у низці навчальних закладів. Зазначимо, здобути відповідну освіту можна навіть після 9-го класу, вступивши у коледж чи технікум і провчившись там три роки. Після «початкової» медичної освіти охочі можуть йти працювати, наприклад, медсестрою чи фельдшером, або ж продовжувати навчання у вищих навчальних закладах і здобути освітньо-кваліфікаційні рівні (ОКР) «бакалавра» або «спеціаліста». Додамо, навчання за напрямком Медицина відбувається лише за стаціонарною формою навчання, а за напрямками Фармація та Ветеринарія можна навчатися як на денній, так і на заочній формах.

Ми візьмемо до уваги ті ВНЗ ІІІ-IVрівнів акредитації, у яких можна здобути освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста із трьох «підрозділів» медичних спеціальностей: Ветеринарії, Фармації та Медицини. 

Отож, ОКР «спеціаліст» у галузі знань» Фармація спеціальності «клінічна фармація», «фармація» можна отримати у: 

Отримати фах за спеціальністю «технологія парфумерно-косметичних засобів», «технологія фармацевтичних препаратів» можна у: 

ОКР «спеціаліст» у галузі знань» Ветеринарія за спеціальністю«ветеринарна медицина» (за видами) можна отримати у: 

Отримати ОРК «спеціаліст» у галузі знань Медицина за спеціальністю«лікувальна справа»,  «педіатрія» можна у:

«Медико-профілактичній справі»,  «медичній психології» можна навчитися у:

Спеціальність «стоматологія» можна отримати у:

Вступ на медичну спеціальність: десятки людей на одне місце

Хоча ВНЗ, у яких навчають на медиків, низка, проте вступити до них не так уже й легко, адже охочих багато.

Для прикладу, торік до Харківського національного медичного університету, згідно із даними системи «Конкурс», на спеціальність «лікувальна справа» денної форми навчання хотіли вступити 1898 осіб. У той час як обсяг державного замовлення становив усього 276 місць. Тобто, на одне місце претендувало майже 7 вступників.

На спеціальність «стоматологія» до цього ж вишу бажало вступити 353 людини, натомість обсяг державного замовлення становив усього 4 місця. Тобто, на одне місце «націлилось» 88 людей (!).

Вступ на навчання за напрямом підготовки на медичні спеціальності, не враховуючи коледжі та технікуми, відбувається на основі конкурсного балу, який складається із:

1) результатів зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, біології (профільний предмет), хімії або фізики (на вибір вступника);

Конкурс відбувається за результатами сертифікатів ЗНО, де кількість балів із профільного предмета повинна бути не нижчою ніж 140, з інших предметів – не менше 124.

2) додатку до атестата про закінчення загальноосвітнього навчального закладу (максимальна кількість балів у перерахунку із 12-ти бальної системи дорівнює 200 балам).

Чи є життя після вишу?

Витративши роки на освіту, купу зусиль та нервів, хочеться знайти пристойну роботу із хорошою зарплатнею. Проте очікування колишніх випускників не завжди збігаються із українськими реаліями.

«Зарплата медичного працівника встановлюється закладами охорони здоров’я. На жаль, на початкових етапах вона мінімальна (станом на 1 січня 2013 року мінімальна зарплата в Україні становить 1147 гривень – Ред.). Проте людина, яка працює, окрім посадового окладу, може отримувати премії», - розповіла ІА «Наголос» заступник начальника відділу організаційного та методичного забезпечення громадян Державного центру зайнятості Валентина Плачинда.

«Вакансії медиків у центрах зайнятості є. Чому молодь не хоче йти працювати? Тому, що вакансії у сільській місцевості, а туди відмовляються їхати», - додала вона. Проте, за словами В. Плачинди, новим законом про зайнятість населення передбачене стимулювання молодих людей, які хотітимуть працювати у сільській місцевості. З ними буде укладатися трудовий договір і молодь, яка пропрацювала на посадах у сільській місцевості десять і більше років, безкоштовно отримає у власність житло.

Окрім того, у 2011 році була встановлена одноразова адресна грошова допомога у п’ятикратному розмірі мінімальної зарплати випускникам медичних та фармацевтичних ВНЗ, які виявили бажання працювати у сільській місцевості.

«Наразі випускнику медичного вишу буває простіше скористатися можливістю стати медичним представником, тобто займатися продажами різних товарів для лікування. Можливо, молоді люди більш зацікавлені йти у цю сферу, оскільки тут є сталі компанії із відомими іменами, які готові платити більше, ніж на позиціях медиків», - розповіла про альтернативу директор із розвитку порталу hh.ua Тетяна Топчій. За її словами, нині розвивається напрямок нетрадиційної медицини. Проте зарплати тут порівняно невеликі.

Заступник директора рекрутингового агентства Personnel Вероніка Бодашко зазначає, що є два ринки медиків. Перший - це саме лікарі, які працюватимуть за фахом: чи то гінекологи, чи то стоматолог. Такі люди можуть трудитися як у державних закладах, так і в приватних клініках, які зараз активно розвиваються. «Наразі багато компанії надають своїм працівникам як бонус медичне страхування. І воно покриває послуги приватних клінік. Тобто, цей курс буде активно розвиватися», - розповіла експерт.

Другий напрям, як зауважила В. Бодашко, це – фармацевтичні компанії, які виробляють в Україні і потім продають, або ж просто збувають різні лікарські засоби та медикаменти. «Такі компанії дуже активно розвиваються, серед них багато іноземних. Вони беруть на роботу людей, які мають медичну освіту і це дуже важливо, бо без неї влаштуватися туди практично неможливо», - сказала експерт.

За її словами, у приватній сфері є ще один важливий напрям – клінічні випробування. «Це нова тема для України, розвивається 5-6 років. Багато компаній перед тим, як випускати на ринок медичні препарати, мають їх клінічно випробувати. Всі фірми беруть на роботу людей із медичною освітою. Студент також може влаштуватись у таку компанію, проте на початкову позицію. Наприклад, асистента, офіс-менеджера, але в людини буде можливість вирости у межах фірми. Освіту можна навіть отримувати під час роботи», - розповіла В. Бодашко.

Експерт наголосила, що медики будуть необхідні нашому ринку. І дуже важливо, щоб вони вивчали англійську мову. Окрім того, в клініках наразі все комп’ютеризовано і необхідними є знання сучасної медичної техніки. В. Бодашко прогнозує, що в найближчому майбутньому усі спеціальності медиків будуть затребувані. Серед них й ветеринари. Нова спеціалізація, яка розвиватиметься, - пластична хірургія.

За словами В. Бодашко, багато українських медиків виїхали працювати за кордон. «На жаль, вони не завжди працюють там лікарями, часто доводиться трудитися медсестрами – тобто, бути на рівень нижче. Проте зарплата у них вища, ніж в Україні», - розповіла вона.

За словами експерта, є декілька тенденцій у від’їзді медиків. Перша – виїзд наших лікарів до країн Близького Сходу, туди, де проходять військові конфлікти – Лівія, Сирія. Зарплата там, за словами В. Бодашко, у декілька разів більша за ту, яку лікарі отримують у державних закладах в Україні. «Якщо медики їдуть до військових зон, то це може бути 800-1000 доларів, 1000 євро. Звичайно, люди проживають на цю суму, а також надсилають частину коштів своїм сім’ям», - зазначила експерт.

Ще одна тенденція – переїзд наших медиків до країн Західної Європи, Америки, Канади. «Наші фахівці цікаві там, проте їм необхідно підтверджувати свою освіту, отримати диплом тієї країни, здати певні іспити. На жаль, часто якщо ти в Україні був першокласним медиком, то за кордоном працюватимеш на нижчій посаді. Проте заробітна плата буде в рази більша, ніж у нас. Якщо медики підтверджують свою кваліфікацію, то зможуть працювати й на вищому рівні», - додає В. Бодашко.

«Професія медика престижна завжди. У вишах – високі конкурси. Проте медицину повинні йти люди, які розуміють, що ніколи не будуть мільйонерами, ніколи не зароблять швидко», - висловила думку ІА «Наголос» доктор медичних наук, професор, керівник відділення медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів, професор кафедри дитячих і підліткових захворювань НМАПО імені П.Л.Шупика МОЗ України Людмила Квашніна. За її словами, люди, які хочуть бути медиками, повинні любити свою професію. Л. Квашніна вважає неправильним, що в Україні є платні медичні факультети. «Діти, які навчаються за гроші, не завжди серйозно ставляться до справи. За кордоном все по-іншому – ти платиш, але маєш віддати ці гроші. Там діти візьмуть від викладача максимум. У нас психологія інша – за мене платять, то мені й так поставлять. Платять же не вони, а батьки», - зауважила медик.

За її словами, для того, аби мати пацієнтів та нормальну зарплату, треба багато працювати. «Наша ж молодь відразу хоче заробляти багато. Але в медицині такого не буде. Хоча, є багато талановитих студентів, волонтерів, які протягом навчання «входять у спеціальність» і потім стають успішними фахівцями», - розповіла експерт. Головне ж, каже спеціаліст, що всі, хто хоче пов’язати життя із медициною, повинні любити людей.

Висновки

Отож, як зійшлися у висновках експерти, роботу із медичною освітою, знайти завжди можна. Як кажуть: хто стукає – тому відкривають. Українські медики, як бачимо, можуть працювати не тільки в Україні і не лише лікарями. Інше питання, чи буде випускник вишу озброєний відповідними знанням та чи отримає відповідну до своєї кваліфікації зарплату? Над цими запитанням повинна задуматися й влада. Адже, тримаючи в руках безцінне людське життя, не завжди доводиться бачити в очах медиків бажання його захистити.