Пунктом 3.25. Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930, передбачено, що вчителі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації із предметів інваріантної складової змісту загальної середньої освіти. Зазначеним пунктом умови обов’язковість підвищення кваліфікації із предметів варіативної складової не передбачається. Отже, при атестації вчителя, який крім предмета за спеціальністю викладає інші предмети інваріантної та варіативної складової, присвоєна за результатами атестації кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження, зокрема й на години варіативної складової змісту загальної середньої освіти. Працівники, які мають педагогічні звання, повинні під час чергової атестації, яка відповідно до п. 1.7 Типового положення здійснюється один раз на п'ять років, також атестуватись на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням (лист МОНмолодьспорту від 22.02.2012 № 2/1-13-430). Відповідно до пункту 5.1. Типового положення про атестацію педагогічних працівників, за результатами атестації педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі, присвоюються педагогічні звання: «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист», «старший викладач», «старший учитель», «майстер виробничого навчання I категорії», «майстер виробничого навчання II категорії». Тобто кожне з цих педагогічних звань присвоюється педагогічним працівникам відповідно до посади, яку вони займають згідно з Переліком посад педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2001 № 963. Так, звання «викладач-методист» присвоюється викладачу, «учитель-методист» – учителю, «вихователь-методист» – вихователю, «педагог-організатор-методист» – педагогу-організатору, «старший вихователь» – вихователю тощо. Виключення присвоєння педагогічних звань не за посадою стосується лише посад музичного керівника та інструктора з фізкультури дошкільного навчального закладу, яким відповідно до пункту 5.2. положення може присвоюватись педагогічне звання «вихователь-методист». Отже, педагогічне звання «учитель-методист» присвоюється працівнику, який займає посаду вчителя незалежно від обсягу його навантаження та кількості предметів, які він викладає. Слід також зауважити, що, відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, атестація педагогічних працівників – це система заходів, за якою визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді. Згідно з підпунктом г пункту 5 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.05.1993 за № 56, присвоєні звання дають право на підвищення ставок. За звання «учитель-методист» ставки заробітної плати підвищуються на 15 відсотків (п. 24 Інструкції). Відповідно до пункту 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти проводиться виходячи з установлених ставок заробітної плати з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат і надбавок. Виходячи з вищевикладеного, підвищення ставки заробітної плати за присвоєне педагогічне звання «учитель-методист», як і присвоєну за результатами атестації кваліфікаційну категорію, поширюється на все педагогічне навантаження вчителя незалежно від кількості предметів, які він викладає.
|
Головна 
