"Досягнення і благополуччя будь-якої країни залежить від розвитку економіки та рівня конкурентності товарів і послуг, що неможливо без застосування сучасних технологій. Для України це особливо критично сьогодні, в умовах підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, коли наша держава має вийти на ринок світової економічної конкуренції, — наголосив під час презентації голова Держінформнауки академік НАНУ В.Семиноженко. — При цьому в структурі української економіки все ще домінує сектор низьких технологій. За період 2011—2012 рр. питома вага високих технологій зменшилася з 9,4 до 9%, а в секторі низьких технологій навіть спостерігається зростання — з 64,2 до 65,4%. Аналогічна картина в технологічній структурі експорту: низько- та середньотехнологічний експорт становить понад 2/3, а розрив з провідними країнами за рівнем виробництва та експорту товарів високого ступеня технологічної обробки — майже 3,5 разу".

Звичайно, такий дисбаланс, зі значним домінуванням низькотехнологічної продукції, впливає на загальний технологічний рівень країни і позначається на її міжнародних рейтингах. Це тим більше прикро, адже українська наука має значний потенціал і може похвалитися досягненнями світового рівня. Наприклад, у Харкові розроблено і створено спектрометри-телескопи СТЕП-Ф, які дозволили відкрити третій радіаційний пояс. Суть роботи полягає у моніторингу зарядженої іонізуючої радіації високої енергії на висотах орбіт штучних супутників Землі. Високий науково-технічний рівень приладу і новизна технічних рішень дали змогу дослідити невідомі раніше фізичні явища і закономірності в розподілах частинок високих енергій на висоті 550 км.

2013 рік був рекордним за врожайністю зернових (валовий збір — понад 62 млн т). Цей рекорд лише частково зумовлений природними факторами, головний внесок у нього — вітчизняних селекціонерів. Наукові розробки вчених Національної та аграрної академій наук дозволили підвищити продуктивність посівів практично всіх сільськогосподарських культур, зокрема озимої пшениці на 30—40 ц/га, озимого тритикале — на 20—30, кукурудзи — на 20—30, овочів — на 50—100 ц/га і т.д.

Торік завдяки розробкам українських фізиків і матеріалознавців подовжено на десять років строк експлуатації енергоблока №1 Південноукраїнської АЕС потужністю 1000 мВт/год. Модернізація обійшлася на порядок дешевше, ніж будівництво нового енергоблока.

Серед представлених на виставці розробок особливу увагу відвідувачів привернули прилади, які призначені відновлювати здоров'я людини, запобігати тяжким захворюванням.

"Тренар" допомагає відновлювати рухові можливості кінцівок, які порушені внаслідок важких захворювань центральної та периферійної нервової системи, післяопераційних ускладнень, травм тощо. Зокрема, це ускладнення після інсульту, ДЦП у дітей та переломи. Система представлена двома апаратами — "Тренар 01" і "Тренар 02". Перший — апарат для електростимуляції з біокеруванням, другий — з біологічним зворотним зв'язком. Вони відрізняються різним набором та різноманітністю програм, але обидва допомагають відновлювати рухи. У випадку повної відсутності рухових сигналів у м'язах використовують програму "Синтез" (штучно вироблена система електростимуляції рухів). Програма ж, заснована на спеціальній обробці сигналу, що надходить від довільних скорочень власних здорових м'язів пацієнта або м'язів іншої людини (інструктора), називається "Донор". Пацієнт може самостійно регулювати інтенсивність руху та параметри тренування. Завдяки компактності прилад легкий у транспортуванні. 

Високочастотне зварювання живих тканин розробили науковці Інституту електрозварювання імені Є.Патона НАН України спільно з медиками. У хірургічній практиці метод використовується з 2002 року. Відтоді освоєно понад 150 нових методик, успішно виконано більш як 100 тис. операцій. 

Суть методу полягає в безшовному й безкровному хірургічному лікуванні м'яких тканин спеціальним приладом. З'єднання відбувається завдяки "рідному" матеріалові зварюваного органа, що, у свою чергу, унеможливлює виникнення запального процесу та загрози виникнення інфекцій, значно менше травмуються тканини. Апарати для безшовної хірургії зручні для транспортування. 

Хірург Київської міської клінічної лікарні №1, керівник центру електрозварювальної хірургії С.Подпрятов одним із перших почав використовувати цей метод і добре знає всі його переваги. "Технологія дозволяє по-новому розділяти тканини і проникати у внутрішні органи. Особливо незамінна вона в онкології, оскільки дає змогу видаляти ті пухлини, які до цього вважалися неоперабельними. Показовими є хворі з опроміненням, ті, що отримують системне лікування ревматизму, бронхіальної астми. Зазвичай у них змінена реактивність тканин. Ця технологія зменшує ймовірність ускладнення. Нею також користуються в умовах порушеного згортання крові й здатності до загоєння тканин. Апарат показав себе якнайкраще при лікуванні кульових поранень під час подій на Майдані", — розповів Сергій Євгенович.

Нині в лікарнях України працює близько 60 таких приладів. 

Фазаграф-кардіограф. Насправді фазаграф — прилад для оперативної оцінки функціонального стану серцево-судинної системи людини й виявлення початкових ознак порушень роботи серця під дією фізичних та емоційних навантажень. Він складається з портативного мікропроцесорного сенсора, який реєструє електрокардіосигнали з пальців рук користувача, і комп'ютерної програми, яка відображає результати вимірювань на екрані. 

Фазаграф дозволяє побачити ознаки навіть неістотних патологічних змін у серці, яких традиційний електрокардіограф не виявляє. Користуватися приладом можна і вдома: результати стану користувача відображаються на індикаторі у вигляді термометра з трьома градаціями, а також супроводжуються голосовим повідомленням. Фазаграф сигналізує про можливі порушення роботи серцево-судинної системи, які потребують подальшого медичного підтвердження. Застосовується в лікувальних і навчальних закладах, санаторіях, на підприємствах важкої промисловості, а також для контролю операторів, які працюють в умовах підвищеного ризику (водії транспортних засобів, авіадиспетчери та ін.). 

Виставка інноваційних розробок, згідно з планом, тривала три дні. Та навіть після її відкриття біля стендів не було черг. Окрім науковців, авторів розробок і журналістів, її фактично мало хто побачив. Шкода. Щоправда, на презентації побував в. о. мера Києва В.Бондаренко, навіть пообіцяв закупити для міста деякі технічні новинки, ухвалити програму, приміром, "Наука — для столиці". Проте як нова влада підтримуватиме науку — ще невідомо.