Чи віртуальний світ є монстром, який
"з"їдає" мозок дітей? Ні, відповідно до висновку тієї ж
Академії, розповідає ua.euronews. Результати дослідження
опубліковано у праці "Дитина і дисплей" (тобто, комп'ютери, сенсорні
ай-пади, відеоігри тощо).
Це - зображення мозку дитини, що грає у відеогру.
Дивним є не те, що задіяна задня частина мозку, яка відповідає за автоматику, а
радше те, що ще більш активною є лобова частина мозку, яка відповідає за
здатність до відображення.
"Це - ключове відкриття: коли ви навчаєте
дитину користуватися відеоекраном, ви навчаєте її використовувати різні частини
мозку", - розповідає Олів'є
Уд, працівник центру наукових досліджень. На цьому відео, що циркулює в Інтернеті, маленька
дівчинка прагне відчути різницю між сенсорною панеллю і журналом.
Щоб справитися з віртуальною реальністю, діти
потребують допомоги батьків: аби збагнути, що сенсорна панель чи комп'ютер - це
лише засіб навчання і розваги.
У протилежному випадку процес стає контропродуктивним. Серж Тіссерон, психіатр, вважає: "Так відбувається лише тому, що це -
спосіб обміну, який дозволяє дитині не лише відкрити те, що можна робити з
інтернетом, але й навчитися інтерактивності та розуміння (віртуального світу).
Всього цього дитина не може навчитися спонтанно. Жоден планшет не може
допомогти дитині сам собою".
Проблема полягає радше у підході дорослих до
комп'ютера. Іноді вони першими забувають, що комп'ютер - це всього лише
посередник, а їхні діти наслідують поведінку своїх батьків.
|
Головна 
