Деякі батьки, особливо ті, що мають філологічну освіту, вдаються до радикальних кроків: забороняють родичам і батькам купувати їхнім дітям книжки «неперевірених» видавництв. «Це проблема внутрішньої культури батьків: ну, читає, то хай читає дитина, не за комп’ютером же сидить. А те, що воно там не вичитає нічого доброго, про це рідко хто задумується», - розповідає літературний редактор «Видавництва Старого Лева» Катерина Оніщук. За словами професора Києво-Могилянської академії Віри Агеєвої, видавці іноді вважають, що «заощадити на коректорі – це святе», і послуговуються машинним перекладом. За словами головного редактора видавництва «Грані-Т» Олени Мовчан, відповідальність за помилки несе видавець. Мовляв, багато видавництв справді економлять на працівниках, і замість перекладача, редактора, головного редактора і коректора над книжкою часто працюють дві, а то й одна людина. А іноді текст взагалі вичитує сам автор. «Дуже часто російські лексеми не перекладають і пхають бездумно. Якщо по-російськи «он моложе сестры», то по-українськи «він молодший за сестру». Оте «молодше сестри» або «дорожче золота» - це у всіх рекламах, дитячій літературі, - обурюється мовознавець. «Я вже не кажу про коми, які стоять, як Бог на душу покладе», - додає. Однак бажання заощадити на виготовленні книжки – це лише одна з причин поширеної неграмотності, каже літредактор Катерина Оніщук. Корінь проблеми вона вбачає у знеціненні слова в сучасну, перевантажену інформацією еру. Літературознавець В. Агеєва підкреслює, що чим краще відредаговану книжку ви купите в 5 чи 7 років, тим більше ви потім заощадите на репетиторах, які готуватимуть дитину до зовнішнього незалежного тестування. В. Агеєва перераховує три виробництва, які справді редагують і яких можна купувати. Це «Видавництво Старого Лева», «А-ба-ба-га-ла-ма-га» і «Грані-Т». Серед проблемних видавництв вона називає «Ранок». Це підтверджують і співрозмовники ВВС Україна, які надіслали нам цитати з книжок цього та інших видавництв.
| 
Головна 
