Освіта: У статті подано приклад оцінювання діяльності вчителів, які атестуються, на підставі кваліметричних вимірювань.

Досвід роботи атестаційних комісій закладів і установ освіти дозволяє стверджувати, що вироблення чітких, ясних критеріїв оцінки атестаційних матеріалів учителів, створення орієнтовного переліку таких матеріалів, визначення основних принципів їх складання, розгляду й оцінювання значно сприятимуть підвищенню ефективності атестації педагогів, дозволять зменшити кількість непорозумінь чи конфліктних ситуацій, усунути суб’єктивність суджень і висновків.

При цьому необхідно зазначити, що атестаційні комісії всіх рівнів від закладу освіти до районів (міст) і області у практичній діяльності спираються на певні критерії оцінки роботи вчителів, що визначені на їхньому рівні, та намагаються співвіднести ці критерії з формулюваннями кваліфікаційних характеристик і вимог до кваліфікаційних категорій.

Вимоги до кваліфікаційних категорій у загальному вигляді містяться в Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників України. Ці ж вимоги дещо деталізовані в Кваліфікаційних характеристиках педагогічних працівників, для яких установлені кваліфікаційні категорії.

Посадові обов’язки вчителя

Планує, здійснює навчання, виховання учнів, сприяє становленню їх особистості. Забезпечує умови для засвоєння ними освітніх програм на рівні обов’язкових державних вимог. Використовує ефективні форми, методи, засоби навчально-виховного процесу. Вивчає індивідуальні особливості школярів, дбає про розвиток їхніх здібностей, талантів на основі задатків та обдарувань. Проводить індивідуальну, позакласну роботу з учнями з предмета, який викладає. Налаштуванням та особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, гуманізму, доброти, патріотизму, працелюбства, інших доброчинностей. Виховує в учнів повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Готує вихованців до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами. Додержується педагогічної етики, поважає гідність учнів, захищає їх від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам, пропагує здоровий спосіб життя. Вимагає від учнів дотримання навчальної дисципліни, статусу освітньої установи. Контролює забезпечення здорових, безпечних умов навчання та праці. Підтримує зв’язки з батьками, надає їм консультативну допомогу в питаннях навчання, виховання, розвитку їхніх дітей. Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

Повинен знати. Для вирішення педагогічних завдань повинен мати знання в обсязі відповідної вищої або середньої спеціальної освіти. Мусить знати предмет викладання; дисципліни психолого-педагогічного циклу, у тому числі педагогіку, психологію, вікову фізіологію; методики викладання предмета та виховної роботи; цілі, принципи, організацію, нормативне забезпечення шкільної освіти, зокрема предмета, який викладає; навчальні плани, програми, підручники; методичні рекомендації; форми, методи, засоби навчально-виховного процесу, вимоги до його матеріально-технічного оснащення; індивідуальні характеристики учнів, питання формування різних учнівських колективів і керівництва ними; соціальні, культурні, інші умови навчання й виховання; принципи, якими керуються провідні вчителі; основні напрями та перспективи розвитку освіти; Закон України «Про освіту», інші законодавчі й нормативно-правові акти й документи з питань навчання та виховання, державну мову відповідно до чинного законодавства про мови в Україні.

Повинен уміти ефективно застосовувати професійні знання у практичній педагогічній діяльності.

Повинен мати ціннісні орієнтації, спрямовані на культурний, духовний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, на творчу педагогічну діяльність.

Кваліфікаційні вимоги до категорій

Учитель вищої категорії має відповідну фахову вищу освіту, проявляє високий рівень професіоналізму, ініціативності, творчості, досконало володіє ефективними формами, методами організації навчально-виховного процесу, забезпечує високу результативність, якість своєї праці, відзначається загальною культурою, моральними якостями, які служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи - не менше восьми років.

Учитель І категорії має відповідну фахову вищу освіту, проявляє ґрунтовну професійну компетентність, добре володіє ефективними формами організації навчально-виховного процесу, досяг значних результатів у розв’язанні педагогічних завдань, відзначається загальною культурою, моральними якостями, які служать прикладом для наслідування. Стаж роботи - не менше п’яти років.

Учитель ІІ категорії має фахову вищу освіту, проявляє достатній професіоналізм, володіє сучасними формами, методами організації навчально-виховного процесу, досяг вагомої результативності в педагогічній діяльності, відзначається загальною культурою, моральними якостями, які служать прикладом для наслідування. Стаж педагогічної роботи - не менше трьох років.

Учитель має вищу або середню спеціальну освіту, професійно компетентний, забезпечує нормативні рівні та стандарти навчально-виховної роботи, відповідає загальним етичним і культурним вимогам до педагогічних працівників.

Згідно з наведеним цитуванням, кваліфікаційна категорія встановлюється педагогічному працівнику в залежності від рівня професіоналізму, володіння ефективними формами та методами організації навчально-виховного процесу, результативності та якості його праці.

У той же час недостатня визначеність понять і відсутність інструментарію для вимірювання рівня показників часто призводять до зниження об’єктивності атестації та її ефективності. Потребує конкретизації та обґрунтування різниця між "високою", "значною" та "вагомою" результативністю педагогічної діяльності, «досконалим» і «добрим» володінням методикою викладання, "ґрунтовним" і "високим" рівнем професіоналізму тощо.

Частіше за все визначення рівня діяльності вчителя проводиться шляхом оцінювання її за такими параметрами:

• Результативність фахової діяльності.
• Методична компетентність.
• Професіоналізм.
• Моральні якості.
• Освітній рівень (наявність і рівень педагогічної та відповідної фахової освіти).
• Стаж безпосередньої педагогічної діяльності тощо.

Один із ґрунтовних принципів організації атестації - здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів із досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу в закладі освіти, вивчення думки батьків, учнів і колег учителя, який атестується, тощо.

Нижче наведені основні параметри визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня. Важливо, щоб перелік параметрів був заздалегідь доведений до відома атестаційних комісій, експертних груп і вчителів ще до початку атестації. У цьому випадку всі учасники атестаційного процесу отримують єдині орієнтири та критерії, що, як зазначено, дозволяє організувати атестацію на належному рівні.

Оцінка результативності фахової діяльності педагога передбачена Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України, але ускладнена через те, що поняття результативності педагогічної діяльності надзвичайно широке й важко піддається однозначному визначенню, а відтак, і вимірюванню.

Пропонуємо вибрати з безлічі параметрів оцінювання результативності педагогічної діяльності ті, що піддаються кількісному визначенню, вимірюванню та порівняльному аналізу на засадах кваліметричного підходу.

Матеріали для оцінки результативності фахової діяльності вчителів

Як один із показників результативності фахової діяльності вчителя атестаційні комісії традиційно зараховують досягнення його учнів у олімпіадах різного рівня та конкурсах МАН. Таку практику, безумовно, можна продовжувати. Але для забезпечення під час атестації комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника перелік параметрів результативності може й повинен бути розширений. Так, необхідно враховувати не тільки рівень навчальних досягнень учнів, а й результати науково-методичної роботи вчителя, динаміку його професійного й особистісного зростання. Актуальною є також проблема розробки та впровадження єдиної системи обліку й зарахування цих результатів.

Отже, результативність фахової діяльності вчителя в міжатестаційний період визначається за такими напрямами:

1. Досягнення учнів і самого педагога.

2. Результативність науково-методичної роботи.

3. Рівень професіоналізму.

4. Моральні якості, соціально-психологічна готовність працівника.

5. Додаткові параметри.

Параметри вивчення й оцінювання результативності фахової діяльності вчителя

1. Досягнення в міжатестаційний період

1.1. Навчальні досягнення учнів

• результати моніторингових досліджень;
• порівняльні результати зовнішнього незалежного оцінювання та Державної підсумкової атестації.

1.2. Досягнення учнів у конкурсах, олімпіадах тощо

• предметні олімпіади;
• конкурси МАН;
• учнівські конкурси (згідно з обласним реєстром);
• інші творчі конкурси, змагання.

1.3. Особисті досягнення вчителя у професійних конкурсах

• Всеукраїнський конкурс "Учитель року";
• обласний конкурс (наприклад – "Кращий працівник року в галузі освіти");
• інші конкурси фахової майстерності (згідно з обласним реєстром).

2. Результативність науково-методичної роботи

2.1. Підготовлені методичні матеріали

• програми авторських курсів у системі безперервної освіти;
• програми курсів варіативної складової навчального плану;
• науково-методичні комплекси, дидактичні матеріали, медіа теки тощо;
• укладання підручників (у тому числі у складі авторського колективу);
• укладання методичних посібників (у тому числі у складі авторського колективу);
• наукові праці;
• статті у виданнях ВАК;
• статті в науково-методичних фахових виданнях;
• виступи на науково-практичних конференціях;
• інші власні методичні розробки.

2.2. Участь у розповсюдженні прогресивного педагогічного досвіду

• експериментальний дослідницький майданчик, школа-лабораторія;
• авторські курси в системі безперервної освіти;
• педагогічна майстерня, майстер-клас, лабораторія творчого вчителя, педагогічна студія тощо;
• творча група;
• школа молодого вчителя, тьюторство, наставництво;
• семінари, "круглі столи", презентації тощо;
• інші форми співпраці з методичними службами, педагогічним загалом;
• участь у роботі журі фахових (творчих) конкурсів, рецензування та експертиза науково-методичних матеріалів;
• реалізація соціально-педагогічних проектів, програм;
• інші форми роботи.

3. Рівень професіоналізму

• результати моніторингу (тестування) фахової компетентності;
• результати підвищення кваліфікації;
• результати самоосвіти в міжатестаційний період.

4. Моральні якості, соціально-психологічна готовність

• результати самооцінки соціально-психологічної готовності;
• результати соціально-психологічного дослідження.

5. Додаткова освіта

• проходження курсів спеціалізації з інших предметів;
• наявність другої вищої педагогічної освіти;
• навчання в аспірантурі;
• наявність наукового ступеня, ученого звання;
• інше.

Згідно із зазначеними параметрами адміністрація закладу чи установи освіти заповнює таблиці результативності фахової діяльності вчителя в міжатестаційний період.

1. Досягнення в міжатестаційний період

Найвагомішою підсистемою (підструктурою) школи є навчально-виховний процес, спрямований на забезпечення розвитку та становлення особистості учнів. Тому саме він потребує ретельного аналізу й об’єктивної оцінки. Ідеться про оцінку не тільки результатів навчання, а й рівня навчально-пізнавальної діяльності учнів, педагогічної діяльності вчителів, їхньої інтегрованої взаємодії, що дає змогу виявити динаміку загальної навчальної компетентності, інтелектуального та психічного розвитку учнів. За цими показниками оцінюються й результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, і результативність діяльності школи в цілому, причому вони є найвагомішим критерієм оцінювання.

Визначення результатів фахової діяльності педагогічного працівника передбачає врахування, по-перше, рівня навченості учнів і, по-друге, результатів особистої участі педагога у фахових заходах різного рівня та їх наслідків.

Навчальні досягнення учнів у міжатестаційний період роботи педагога відображені в таблиці 1.

Таблиця 1

Навчальні досягнення учнів

1. Результати моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів (у %)

2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

2. Результати ЗНО та річного оцінювання (оцінка за окремою методикою)

2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

Під час вивчення досягнень учнів у олімпіадах і конкурсах проводиться аналіз даних таблиці 2.

Таблиця 2

Досягнення учнів

1. Предметні олімпіади (рік, результат, прізвище та ім’я учня) за рівнями

шкільний   2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

районний (міський)

обласний

всеукраїнський

2. Конкурс-захист творчих проектів МАН (рік, результат, прізвище та ім’я учня) за рівнями

шкільний   2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

районний (міський)

обласний

всеукраїнський

3. Учнівські конкурси (рік, результат, прізвище та ім’я учня) за рівнями

шкільний   2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

районний (міський)

обласний

всеукраїнський

4. Інші творчі конкурси чи змагання (рік, результат, прізвище та ім’я учня) за рівнями

шкільний   2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

районний (міський)

обласний

всеукраїнський

Необхідність упровадження повного регіонального реєстру учнівських конкурсів і змагань зумовлена тим, що участь у них може й повинна враховуватись під час підбиття підсумків результативності фахової діяльності педагогічного працівника в міжатестаційний період. При цьому враховується як рівень конкурсу (обласний чи всеукраїнський), так і результат (місце, яке посів учень).

Вагомими показниками фахової діяльності вчителя є моніторингові дослідження якості освіти школярів, результати зовнішнього незалежного оцінювання та Державної підсумкової атестації (для випускників шкіл). Визначення якості їхньої загальноосвітньої компетентності в межах державних стандартів загальної середньої освіти дає можливість визначити ефективність педагогічної діяльності вчителя.

Особисті досягнення педагогічного працівника у професійних конкурсах і змаганнях педагогічної майстерності занесені до таблиці 3. При цьому відзначаються рівень конкурсів (районний / міський, обласний, всеукраїнський) і досягнення в них.

Таблиця 3

Особисті досягнення педагогічного працівника у професійних конкурсах

1. Всеукраїнський конкурс "Учитель року" (рік, результат) за рівнями

шкільний   2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

районний (міський)

обласний

всеукраїнський (міжнародний)

2. Обласні фахові конкурси (рік, результат) за рівнями

шкільний   2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

районний (міський)

обласний

3. Участь у творчих конкурсах (указати яких, рік, результат) (рік, результат) за рівнями

шкільний    2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

районний (міський)

обласний

всеукраїнський (міжнародний)

2. Визначення результативності методичної роботи педагогічного працівника

Компетентнісно зорієнтована тенденція вдосконалення навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах пов’язана з необхідністю модернізації внутрішньошкільної науково-методичної роботи, її розгортання на інноваційній основі. Ідеться насамперед про залучення педагогів-практиків до творчої діяльності та дослідно-експериментальної роботи, а також про формування в них нових підходів до організації науково-методичної роботи, нового розуміння педагогічної творчості.

Дослідно-експериментальну діяльність шкільного педагога необхідно розглядати як форму педагогічної творчості, з одного боку, і як умову позитивного розвитку шкільної навчально-виховної системи - з іншого. Тому вважаємо вагомим показником фахової діяльності вчителя результативність його методичної та дослідницької роботи.

Атестаційні матеріали, які свідчать про рівень методичної компетентності педагогічного працівника та його участь у поширенні прогресивного педагогічного досвіду, уключені до таблиць 4 та 5.

Таблиця 4

Підготовлені методичні матеріали

1. 2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

Програми авторських курсів у системі безперервної освіти.

Програми курсів варіативної складової навчального плану.

Науково-методичні комплекси, дидактичні матеріали, медіа теки тощо.

2. 2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

Укладання підручників (у тому числі у складі авторського колективу).

Укладання методичних посібників (у т. ч. у складі авторського колективу).

3. 2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

Наукові праці.

Статті у виданнях ВАК.

Статті в науково-методичних журналах.

Виступи на науково-практичних конференціях.

4. 2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

Інші матеріали (указати які).

Усі матеріали реєструються із зазначенням року їх підготовки, назви робіт, що затверджені відповідним порядком, за рівнями (шкільний, районний / міський, обласний, всеукраїнський / міжнародний).

Цілком умовно види продуктів методичної діяльності педагогічного працівника розділені на групи: методичні розробки викладацької діяльності, розробки навчальних посібників і друковані роботи. У межах однієї групи види робіт відрізняються за рівнем складності, що підлягає врахуванню під час кількісної оцінки показників цього напряму.

Існуюча система внутрішньошкільної науково-методичної роботи педагогічних кадрів спрямована в тому числі й на продукування нових педагогічних ідей, технологій, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду. Вона покликана задовольнити потреби розвитку й оновлення школи, а також інтереси педагогічних колективів у постійному підвищенні фахового рівня відповідно до кон’юнктури ринку педагогічної праці.

Тому участь педагогів у розповсюдженні прогресивного педагогічного досвіду та створення й розповсюдження власного досвіду - показник високого рівня фахової діяльності вчителя й повинна бути належним чином оцінена під час проведення атестації.

У таблиці 5 наведені можливі форми розповсюдження перспективного передового досвіду. Вагомість такої роботи тим вища, чим вищий рівень здійснення відповідної діяльності.

Таблиця 5

Участь працівника в розповсюдженні прогресивного педагогічного досвіду

1. 2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

Експериментальний педагогічний майданчик.

Авторські курси в системі безперервної освіти.

Педагогічна майстерня, майстер-клас, педагогічна студія тощо.

Творча група.

Школа молодого вчителя, наставництво.

Семінари, "круглі столи" тощо.

Інші форми співпраці з методичними службами та педагогічним загалом.

2. 2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

Участь у роботі журі фахових (творчих) конкурсів.

Рецензування та експертиза науково-методичних матеріалів.

3. 2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

Реалізація педагогічних проектів, програм

4. 2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

Інші види роботи.

Усі матеріали реєструються із зазначенням виду досвіду (визнаний чи авторський), року, назви або теми за рівнями (шкільний, районний / міський, обласний, всеукраїнський / міжнародний).

Практичні результати методичної діяльності педагога відображені в таблиці 6, до якої заноситься інформація про апробацію методичних розробок педагога, указується рівень, на якому така апробація здійснюється.

Таблиця 6

Інформація про апробацію методичних розробок працівника

Власні методичні розробки педагогічного працівника, що проходять апробації чи розповсюджуються із зазначенням року, теми за рівнями (шкільний, районний / міський, обласний, всеукраїнський / міжнародний).

2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

3. Визначення рівня професіоналізму педагогічного працівника

Оцінка рівня професіоналізму педагогічного працівника передбачає обов’язкове проведення тестувань, фахових іспитів тощо. Крім того, підбиваються підсумки самоосвіти й підвищення кваліфікації працівника в міжатестаційний період. Доцільним для цього виглядає найактивніше впровадження кредитно-модульної системи фахової перепідготовки у світлі необхідності забезпечення й супроводу безперервної освіти вчителів.

Так, атестаційна комісія під час розгляду питання про встановлення працівнику тієї чи іншої кваліфікаційної категорії чи присвоєння педагогічного звання враховує результати його безперервної освіти в міжатестаційний період, а саме кількість отриманих кредитів тощо.

Нові умови освітньої діяльності вимагають нових підходів і до самої системи післядипломної педагогічної освіти. Багатоаспектність проблеми потребує розширення форм, видів і змісту перепідготовки педагогічних працівників, її багатоваріантності, особистісного орієнтування, компетентнісної спрямованості. Однією з перспективних форм роботи в цьому напрямі, на нашу думку, є впроваджувана Донецьким обласним ІППО кредитно-модульна система організації вдосконалення діяльності педагогів.

Підвищення фахового рівня виходить за рамки простого "проходження курсів" раз на п’ять років. Відтепер учитель має всі можливості для задоволення потреб у постійному самовдосконаленні та всі підстави для сподівань на адекватну оцінку своїх зусиль із боку атестаційних комісій.

Здійснюється перехід від простого констатування "проходження курсів від атестації до атестації" до створення необхідних умов для дійсно безперервного зростання педагогічного працівника як викладача й особистості.

Запропонований із цією метою Щоденник діяльності вчителя в міжатестаційний період перетворюється на важливий документ, який безпосередньо відображає рівень фахової компетентності працівника й ураховується атестаційною комісією під час оцінки діяльності педагога в міжкурсовий і міжатестаційний період. Відповідні дані заносяться до таблиці 7.

Таблиця 7

Рівень професіоналізму

Базовий рівень   Достатній рівень   Ґрунтовний рівень   Високий рівень

1. Результати тестування визначення фахової компетентності

2. Результативність підвищення кваліфікації.

3. Результати самоосвіти в міжатестаційний період (за результатами тестування, співбесіди тощо).

4. Визначення моральних якостей і соціально-психологічної готовності педагогічного працівника

Оцінити моральні якості педагогічного працівника в кількісному вигляді, звісно, дуже важко, якщо взагалі можливо. Саме тому таблиця в цьому розділі відсутня.

Натомість важливо залучити до вивчення даного аспекту особистості працівника, який атестується, практичного психолога закладу освіти, який на підставі існуючих методик проводить відповідне соціально-психологічне дослідження та дає кваліфіковану характеристику особистості працівника та його цільових установок. Результати досліджень, безперечно, не підлягають розголосу й повинні слугувати підставою для самокорекції та самовдосконалення, у першу чергу самому працівнику.

5. Урахування додаткової освіти під час атестації педагогічного працівника

У разі потреби атестаційна комісія може розглядати додаткові параметри кваліфікаційного рівня працівника (табл. 8) і враховувати їх під час прийняття рішення.

Таблиця 8

Додаткова освіта

2007/08   2008/09   2009/10   2010/11   2011/12

1. Проходження курсів спеціалізації з інших предметів.

2. Наявність другої вищої педагогічної освіти.

3. Навчання в аспірантурі.

4. Наявність наукового ступеня, ученого знання.

Вищепредставлені матеріали у вигляді таблиць входять до атестаційної теки педагогічного працівника, яка подається для вивчення до експертної групи. Тека повинна містити також матеріали, які підтверджують подану інформацію.

Оцінювання результативності фахової діяльності працівника проводиться атестаційною комісією (експертною групою) з урахуванням коефіцієнтів вагомості та рівня прояву (високий, достатній, середній, базовий або шкільний, районний (міський), обласний, всеукраїнський (міжнародний).

Як орієнтовний зразок можна взяти за основу таку систему нарахування кількості бальних одиниць:

• шкільний (базовий) – 1.
• районний / міський (середній) – 2.
• обласний (достатній) – 3.
• всеукраїнський / міжнародний (високий) – 4.

Оцінки за параметрами вивчення діяльності педагогічного працівника сумуються та співставляються з еталонною оцінкою.

Підсумки оцінювання заносяться до атестаційної картки педагогічного працівника, яка подається на розгляд атестаційній комісії для врахування під час прийняття рішення про відповідність результатів діяльності працівника, який атестується, кваліфікаційній категорії та педагогічному званню.

Автори: С. Галкін, Т. Гайманова, В. Харахорін,
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти