Янукович залишає Вільнюс без підписання Угоди про асоціацію. Євромайдан хоче відправити Януковича у відставку. США та ЄС застерігають від застосування сили.

29 листопада 2013 року тисячі прихильників євроінтеграції утворюють живий ланцюг і звертаються до президента із вимогою "Підпиши!".

Проте президент Віктор Янукович їде із Вільнюса, так і не підписавши Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Європейським Союзом на саміті "Східного партнерства". У Вільнюсі не підписали навіть заготовленої Декларації про наміри, оскільки президент Віктор Янукович висловив бажання продовжити переговори з ЄС лише за участі у них третьої сторони - Російської Федерації.

"Я переконаний, у нас є безліч питань, які нам потрібно найближчим часом вирішувати спільно: Україна - ЄС - Росія", - заявив Віктор Янукович.

Своєю чергою президент Єврокомісії Жозе-Мануель Баррозу заявив, що для двосторонньої угоди про асоціацію між Україною та ЄС не може бути тристороннього формату.

"Тристоронні переговори для нас неприйнятні. Ми провели переговори і парафували Угоду з Україною. А коли ти укладаєш двосторонні угоди, втручання третьої сторони є неприйнятним", - сказав він.

Президент Європейської ради Герман ван Ромпей заявив, що попри непідписання Угоди про асоціацію з Україною європейські двері залишаються відкритими для неї, а ЄС може допомогти Україні подолати тиск Росії:

"Ми не змогли підписати сьогодні угоду, але двері ще відкриті. Ми сподіваємося, що рано чи пізно Україна буде готова підписати угоду. Ми продовжуємо йти поряд з Україною по дорозі до підписання угоди… Ми не можемо піддаватися на зовнішній тиск, зокрема від Росії".

Радник президента з міжнародних питань Андрій Гончарук припускає, що найближчою можливістю для України та ЄС підписати Угоду про асоціацію буде саміт Україна-ЄС, запланований на березень 2014 року.

Прем'єр-міністр Микола Азаров вважає, що на саміті "Східного партнерства" у Вільнюсі переміг здоровий глузд.

Активісти Євромайдану ухвалили резолюцію з вимогою відправити у відставку президента України Віктора Януковича. Резолюцію зачитала зі сцени Майдану Незалежності співачка Руслана Лижичко.

"Ми, громадяни України, які об’єдналися на підтримку ідеї євроінтеграції, сьогодні заявляємо: ми продовжуємо боротьбу за європейську Україну й будемо активно діяти, аби наша головна вимога - підписання угоди про Асоціацію з ЄС - була виконана. Ми констатуємо, що Віктор Янукович, до якого з євромайданів України та світу зверталися сотні тисяч людей, зігнорував нашу волю, зірвавши підписання угоди з ЄС. Замість того, аби вести країну в європейське майбутнє, як того хочуть мільйони українців, він розвертає країну в минуле. Попри провал Януковича, ми, громадяни, які зібралися на Євромайдані, показали йому і всьому світові: ми спроможні побороти розчарування та апатію, вміємо самоорганізовуватися, проводити мирні акції, об’єднуватися та діяти заради виконання спільних вимог".

Сполучені Штати застерігають українську владу від застосування сили проти мітингувальників у Києві і попереджають про серйозні наслідки для двосторонніх стосунків в разі розгону євромайдану, - заявляє в інтерв'ю українській службі "Голосу Америки" посол США в Україні Джефрі Пайєтт.

Представництво ЄС звернулось до українців з усіх боків не вдаватись до насильства під час масових демонстрацій. У заяві представництва ЄС в Україні також йдеться про те, що Європа "бере до уваги проєвропейські прагнення, які поділяє значна частина українських громадян".

Генеральний прокурор Віктор Пшонка заявляє, що Євромайдани не будуть розганяти, якщо вони діятимуть в рамках чинного українського законодавства.

"Ніякого розгону Євромайдану, мітингів, мирних демонстрацій у такій правовій демократичній державі, як Україна, не буде", - запевнив він, додавши водночас, що у разі порушень законодавства, "буде адекватне реагування".

Замість Угоди про асоціацію з ЄС 17 грудня 2013 у Москві президент Віктор Янукович підписує низку масштабних угод із Росією. Вони стосуються товарообігу, транспортної та кредитно-інвестиційної сфери, міжрегіональних відносин та прикордонних зв'язків, атомної енергетики, авіа- та суднобудування, рекетно-космічного комплексу, інфраструктурних проектів. Крім того, вони передбачають зниження ціни на російський газ із 400 до 268,5 дол. за тисячу кубів, а також надання Україні 15 млрд дол. кредиту, із яких до кінця 2013 року Україна отримає 3 млрд. дол.

Від анексії Криму Росією у березні 2014 року, США та ЄС, а також низка інших країн світу почали запроваджувати санкції проти Росії. Вони стосувалися передусім заморожування активів та заборони на в'їзд окремим особам - українським та російським та кримським високопосадовцям. Черед чотири місяці після цього у липні 2014 США та ЄС вирішили перейти до "секторальних" санкцій проти Росії, що стосувалися підприємств ВПК та енергетики, а також деяких фінансових установ.

Ці санкції були ужорсточені по тому, як 17 липня над територією, контрольованою бойовиками ДНР, було збито літак Малайзійських авіаліній Боїнг-777. Загинули 298 пасажирів та членів екіпажу. 23 листопада 2014 року потяг з уламками малайзійського літака залишив територію на сході України, досі підконтрольну бойовикам.

Попри те, що у 2013 році ЄС послідовно заявляла, що Росія не може бути частиною двосторонніх переговорів між Україною та ЄС, у 2014 року Росія стала учасником усіх ключових переговорів про врегулювання кризи в Україні. 17 квітня у Женеві відбулися переговори Україна-ЄС-США-Росія на рівні міністрів закордонних справ. На початку червня у Нормандії відбувається зустріч лідерів України, Німеччини, Франції та Росії. Там Володимир Путін та Петро Порошенко вперше зустрічаються як президенти України та Росії.

Наприкінці серпня український та російський президенти зустрічалися у Мінську. Тоді у білоруського президента Олександра Лукашенка гостювала і Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Кетрін Ештон.

У вересні 2014 у переговорах у Мінську вже брали участь не тільки представники ОБСЄ, України (екс-президент Леонід Кучма) та Росії (посол Михайло Зурабов), але і представники самопроголошених ДНР та ЛНР. Домовленості, досягнуті на переговорах "тристоронньої контактної групи", президент Порошенко поклав у основу оголошення перемир'я на Донбасі.

Це дозволило звільнити частину полонених, проте повного припинення вогню так і не відбулося. Проте після того, як на території самопроголошених ДНР та ЛНР відбулися вибори, президент Порошенко заявив, що Мінські домовленості виконувалися лише Україною та ОБСЄ.

За даними ООН, з часу оголошення перемир‘я у вересні 2014 року на Донбасі було вбито тисячу людей. Загалом же із квітня до 18 листопада у конфліктному регіоні загинуло щонайменше 4317 осіб, поранені 9921.