| Сумним і тужливим видався вересень 2014 року,
бо сповістив нам про відхід у вічність нашої колеги Олени Миколаївни Бондар, якій ще б топтати й топтати ряст, адже, за людськими мірками, була ще
у повному життєвому розквіті. У душах усіх, хто, знав її, застиг розпачливий
зойк — чому?! НІ! Не можемо повірити і змиритися… Ось вона — завжди усміхнена, життєрадісна,
постійно готова прийти на допомогу - дивиться на нас із портрета. Надзвичайно
працьовита, творча, несхитна у життєвих принципах та переконаннях, щедра на
безкорисливу любов до людей. Саме такою знали ми її, такою і запам’ятали.
Своєю добротою, вмінням спілкуватися, професійними навичками вона змогла
довести слова журналіста Віктора Жемчужникова «Мудрість — це не зморшки, а
звивини». 23 роки
вона віддавала всю себе неспокійній вчительській праці у Солонянській середній
школі №1. |